1. Имущественный Закон. В него входили положения о решении споров о земле, скоте и имуществе.
2. Уголовный Закон. Здесь рассматривались различные виды уголовных преступлений и наказания за них.
3. Военный Закон. В нём оговаривались повинности населения по содержанию армии в военное время, воинская повинность, принципы формирования подразделений, раздел военной добычи.
4. Посольский обычай. В этом разделе оговаривались вопросы международного права, посольского этикета.
5. Закон общественности Этот раздел был посвящён обязательствам общинной и межобщинной взаимо , а также правилам устройства празднеств и дворцовому этикету
Объяснение:
Після першої світової війни західноукраїнські землі опинилися у складі Польщі, Чехословаччини та Румунії. За офіційною статистикою у 1920 році на території Румунії проживало майже 791 тисяча українців (4,7 % усього населення). Основними місцями їхнього зосередження були Північна Буковина, Хотинський, Аккерманський та Ізмаїльський повіти Бессарабії.
Колоніальна експлуатація українських земель вела до деградації господарства, закривались підприємства та майстерні. Вже в перші роки окупації майже третину працездатного населення становили безробітні, ситуація погіршилась у період кризи, що охопила Румунію у 1928 році. Економічне становище українського населення стрімко падало.
Під впливом Румунії перебували роз'єднані українські громади і українська громада Північної Буковини.