Трубецкого (импрессионизм): Л. Н. Толстой, Ф. И. Шаляпин, С. Ю. Витте.
2) Произведения А. С. Голубкина (импрессионизм + модерн): скульптуры «старость», «шагающий человек», «солдат», «шпалы» и другие.
3) Творчество С. Т. Коненковой (русский народ, деревянная скульптура + подвижная традиция + культурный реализм): «Лесовик», «Братья нищие», «Каменный катер», портрет А.П. Чехова.
4) Архитектура Ф.О. Шехтеля (русский, московский модерн + готические традиции + русская деревянная архитектура + рационалистический модерн): особняк З.Г. Морозова, дом Рябушинского, вокзал Ярославля, Рябушинский берег, типография газеты «Утро России», Дом Московского купеческого товарищества.
5) Архитектура И. В. Жолтовского (модерн + неоклассицизм + эклектика): гостиница «Метрополь» в Москве. Самым важным достижением архитектуры этого периода было то, что каноны новых типов зданий, а также новый облик всего города подходили для всей инфраструктуры. В этот период архитектура сильно развивалась. Особенно гладкий внешний вид городов был важным периодом с точки зрения изменения внешнего вида зданий.
Объяснение:
Після загибелі 972 року князя Святослава князівство було поділено між його синами на три частини. Києвом керував його законний син Ярополк. Восени 976 року розгорілася міжусобна війна між Володимиром і легітимними синами Святослава, яку підняв київський воєвода Свенельд. Син воєводи Лют був убитий слугами Олега, за що той підбурив князя Ярополка піти війною проти брата. Під час бойових дій Олега вбили його ж воїни, скинувши з коня.
Володимир, рятуючись, втік до свого дядька в Швецію, де одразу ж одружився з Оловою і набрав з Добринею варязьке військо і повернувшись восени 978 року спершу до Новгорода, почав війну проти київського князя.
Володимир захопив місто Полоцьк, перебивши сім'ю варязького правителя міста Рогволода. Його дочку Рогніду, засватану за Ярополка, він насильно взяв за дружину. Рогніда, яку зґвалтували на очах у її батька і братів, стала дружиною Володимира. Таким було «узаконено» приєднання Полоцького князівства. Потім з великим варязьким військом Володимир обложив Київ, де замкнувся Ярополк. Згідно з літописом слуга Ярополка по імені Блуд, підкуплений Володимиром, залякавши заколотом киян, змусив Ярополка утекти в маленьке містечко Родня.
У Родні Володимир заманив Ярополка на переговори, де двоє варягів «підняли його мечами попід пазухи». Вагітну дружину Ярополка, колишню грецьку черницю[20], Володимир взяв у наложниці.
Коли варязьке військо, яке привів Володимир зі Швеції, стало вимагати собі за службу данину з киян, Володимир обіцяв їм, але через місяць відмовився. Частину варягів відіслав на службу в Константинополь, порадивши візантійському імператору розвести їх по різних місцях. Іншу частину варязьких найманців Володимир залишив собі для управління містами.