980-1015 pp. — князювання Володимира Великого. Народився приблизно 958 року, оскільки близько 978—979 р. вже мав дружину Олаву. Наймолодший син Великого князя Київського Святослава 970 р. був посаджений батьком у Новгороді, 977 р., після початку усобиці між синами Святослава і загибелі в бою з Ярополком Олега, Володимир та Добриня втекли з Новгорода до Швеції чи до Норвегії; там молодого княжича одружили та надали йому загін вікінгів. Близько 980 р. Володимир і Добриня зайняли Новгород і розпочали війну проти союзника Ярополка полоцького князя Рогволода, який відмовився видати свою доньку Рогнеду за Володимира. Узимку 980 р. дядько й небіж взяли Полоцьк, знищили сім’ю Рогволода, а Рогнеду Володимир узяв силою і змусив стати його дружиною. Улітку 980 р. Володимир іде на Київ, облягає Ярополка в фортеці Родня і змушує до переговорів, але несподівано Ярополка вбивають двоє варягів з дружини Володимира. 981 р. приєднує Турово-Пінську землю та частину території племен білих хорватів (Червенські міста). 981—983 рр. — успішні походи проти в’ятичів та литовського племені ятвягів, обкладення підкорених даниною. 984 р. — аналогічний похід на радимичів. 985 р. — війна з волзькими булгарами.. Хозарські міста, що відбудувалися після походів Святослава, знову обкладаються даниною. Близько 987—989 рр. — похід на Корсунь (Херсонес), за версією «Повісті минулих літ» — тривала облога міста, котре згодом капітулювало. Мета походу — незрозуміла (окупація Тамані і створення Тмутараклнського князівства, «силовий підхід» до питання про хрещення). Результат — мир Русі та Візантії, шлюб Володимира та принцеси Анни і до руських дружин імператору Василю ІІ проти бунтівника Варди Фоки. Місце хрещення князя — ймовірно, Херсонес. 988 р. — примусове хрещення киян р. (історики частіше говорять про 989 р,), Створив кілька церковних єпархій. 991—993 рр. завершення завоювання земель на Середньому Дністрі та 11 руті, нова війна з польськими князями. 994—997 рр. нові походи проти Волзької Булгарії. Протягом усього князювання вів боротьбу з печенігами. 1011 р. Володимир одружився з онукою імператора Генріха II). 1006 (або 1007) р. розбудовував міста Русі (зводив нові укріплення у Києві, заснував Переяслав, Володимир на Волині, Володимир на Клязьмі та іп.), будував кам’яні храми (Десятинна церква, початок будівництва Софії Київської). За Володимира було створено перший церковний статут Русі та започатковано навчання дітей бояр, дружинників та міщан «грецьким книгам». Мав титул «каган», що може свідчити про певні імперські амбіції. Наприкінці життя, за літописом, намагався передати владу сину Борису, що викликало бунт Святополка та Ярослава. Помер 15 липня 1015 року у приміській резиденції у Берестові, готуючись до походу проти Ярослава.
Многосторонний международный акт, разработанный Комитетом по разоружению ООН с целью поставить прочную преграду на пути расширения круга стран, обладающих ядерным оружием, обеспечить необходимый международный контроль за выполнением государствами взятых на себя по Договору обязательств с тем, чтобы ограничить возможность возникновения вооружённого конфликта с применением такого оружия; создать широкие возможности для мирного использования атомной энергии. 1 июля 1968 г данный договор был открыт для подписания в Москве.
Пагуошское движение, Движение неприсоединения, «Дух Женевы» , Карибский кризис, Сионизм, Совещание по безопасности и сотрудничеству в Европе (СБСЕ) 1. Характерные черты развития международных отношений в 50-е гг. Возникновение биполярной системы международных отношений к началу 50-х гг. было связано с формированием двух центров военно-политического влияния вокруг США и СССР. Первый из них получил название империалистического лагеря, а второй — социалистического. После образования Организации Североатлантического договора (НАТО) в 1949 г. и Организации Варшавского договора (ОВД) в 1955 г. по инициативе американского правительства была создана целая система военно-политических блоков в Европе, Азии, Австралии и Океании. Их деятельность охватывала наиболее важные регионы, нередко в непосредственной близости от границ социалистических стран.
970 р. був посаджений батьком у Новгороді,
977 р., після початку усобиці між синами Святослава і загибелі в бою з Ярополком Олега, Володимир та Добриня втекли з Новгорода до Швеції чи до Норвегії; там молодого княжича одружили та надали йому загін вікінгів.
Близько 980 р. Володимир і Добриня зайняли Новгород і розпочали війну проти союзника Ярополка полоцького князя Рогволода, який відмовився видати свою доньку Рогнеду за Володимира.
Узимку 980 р. дядько й небіж взяли Полоцьк, знищили сім’ю Рогволода, а Рогнеду Володимир узяв силою і змусив стати його дружиною.
Улітку 980 р. Володимир іде на Київ, облягає Ярополка в фортеці Родня і змушує до переговорів, але несподівано Ярополка вбивають двоє варягів з дружини Володимира.
981 р. приєднує Турово-Пінську землю та частину території племен білих хорватів (Червенські міста).
981—983 рр. — успішні походи проти в’ятичів та литовського племені ятвягів, обкладення підкорених даниною.
984 р. — аналогічний похід на радимичів.
985 р. — війна з волзькими булгарами.. Хозарські міста, що відбудувалися після походів Святослава, знову обкладаються даниною.
Близько 987—989 рр. — похід на Корсунь (Херсонес), за версією «Повісті минулих літ» — тривала облога міста, котре згодом капітулювало. Мета походу — незрозуміла (окупація Тамані і створення Тмутараклнського князівства, «силовий підхід» до питання про хрещення). Результат — мир Русі та Візантії, шлюб Володимира та принцеси Анни і до руських дружин імператору Василю ІІ проти бунтівника Варди Фоки. Місце хрещення князя — ймовірно, Херсонес.
988 р. — примусове хрещення киян р. (історики частіше говорять про 989 р,), Створив кілька церковних єпархій.
991—993 рр. завершення завоювання земель на Середньому Дністрі та 11 руті, нова війна з польськими князями.
994—997 рр. нові походи проти Волзької Булгарії. Протягом усього князювання вів боротьбу з печенігами.
1011 р. Володимир одружився з онукою імператора Генріха II).
1006 (або 1007) р. розбудовував міста Русі (зводив нові укріплення у Києві, заснував Переяслав, Володимир на Волині, Володимир на Клязьмі та іп.), будував кам’яні храми (Десятинна церква, початок будівництва Софії Київської).
За Володимира було створено перший церковний статут Русі та започатковано навчання дітей бояр, дружинників та міщан «грецьким книгам». Мав титул «каган», що може свідчити про певні імперські амбіції. Наприкінці життя, за літописом, намагався передати владу сину Борису, що викликало бунт Святополка та Ярослава.
Помер 15 липня 1015 року у приміській резиденції у Берестові, готуючись до походу проти Ярослава.