План розповіді «Загибель Галицько-Волинського князівства»
1. Смерть князя Данила, як початок кінця Галицько-Волинського князівства (1264 рік).
2. Правління Лева Даниловича та Володимира Васильковича, як спроби збереження Галицько-Волинського князівства.
2.1. Приєднання Закарпатської русі та території Любліну.
2.2. Зміна місця для столиці – Львів (1270 рік).
2.3. Градобудування та розвиток культури за часів Володимира Васильковича.
3. Одноосібне правління Галичиною та Волинню Юрія Левовича (1301-1308 роки).
3.1. Поразка у війні із Польщею, втрата територій (Люблін у 1302 році).
3.2. Дипломатична діяльність, як інструмент вирішення конфліктів. Як результат, збільшився вплив держави та присвоєний титул «король Русі».
3.3. Заснування галицької митрополії (1303 рік).
4. Правління синів Юрія, Андрія та Лева, як останніх нащадків Романового роду (1308-1323 роки).
4.1. Дружні стосунки із Тевтонським орденом.
4.2. Стримування могутності Литви.
4.3. Конфлікт із Ордою.
5. Правління Юрія ІІ Тройденовича (1325-1340), як продовження мирного курсу попередників.
5.1. Конфлікт із Польщею та Угорщиною.
5.2. Децентралізація київської влади та стримування бояр.
5.3. Підтримка католицтва, як початок суспільної напруги.
5.4. Смерть Юрія, як завершення доби незалежності Галицько-Волинського князівства
Га́лицко-Волы́нское кня́жество (1199—1392; др.-рус. Галицко-Волынскоє князство, ст.‑слав. Галицко-Волынскоє кънѧжьство, лат. Regnum Galiciæ et Lodomeriæ, польск. Księstwo Halicko-Wołyńskie) — юго-западное русское княжество династии Рюриковичей, созданное в 1199 году Романом Мстиславичем в результате объединения Волынского и Галицкого княжеств. После того, как в 1253 году Даниил Галицкий принял в Дорогочине титул «короля Руси» от папы римского Иннокентия IV, он и его внук Юрий Львович использовали королевский титул.
Объяснение:
Це я росповів про галицько волинське княжівство