«Руса́лка Дністрова́я» — перший західноукраїнський альманах народною мовою, виданий у м. Буда (з 1873 Будапешт) у 1837 році силами членів гуртка «Руська трійця» Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем. Надрукована азбукою «гражданка», фонетичним правописом[1].
Объяснение:
Передувала альманахові рукописна поетична збірка «Син Русі», укладена близько 1833 за ініціативою та участю М. Шашкевича вихованцями Львівської греко-католицької духовної семінарії.
Основну частину коштів на видання альманаху пожертвував Микола Верещинський.
Зміст альманаху
У передмові («Передслів'я», с. III—VI.) альманаху підкреслена краса української народної мови та народної словесності, поданий список найважливіших наддніпрянських літературних та фольклорних видань того часу. Передмова подана без підпису,[2] проте приписується Маркіяну Шашкевичу.
Передмова закінчується словами вдячності людям, які спричинилися до підготовки і появи цієї книжки. На першому місці: «Поклонися, Русалко наша, низько Всечесному Сподареві Миколі Верещинському, що тобі звелів зродитися…»[3]
Далі матеріал розташований у чотирьох частинах:
Пісні народні
Фольклористичну частину «Пісні народні» відкриває наукова розвідка Івана Вагилевича (підписаний як Далибор Вагилевич) «Передговор. К народним руським пісням» (с. IX—XX). Розділ «Пісні народні» поділений на підрозділи «I. Думи і думки» та «II. Обрядові пісні»
Княжеская власть в Новгороде отвечала за сбор налогов, защиту и в судебной власти. Новгород избежал дробления, я думаю, по этой же причине. В других княжествах князья давали уделы наследникам, т.е. дробили еще и ещё, а тут князь ничего не имел право делать + он назначался народным собранием и как только видели, что князь может забрать власть, то его просто убирали и назначали нового(не давали захватить власть). Тем не менее, он играл очень важную роль. А главным органом власти было боярство и вече.
Северная война (08.08.1700 – 30.08.1721) - война России со Швецией за возвращение потерянных в XVII веке земель и выход к Балтийскому морю. 3 июня 1700 Россия заключила мирный договор с Турцией, что позволило Петру I сосредоточить силы на борьбе со Швецией. Армии союзных монархов выступили против Карла XII. Официально война была объявлена 9 августа 1700. В разное время союзниками России выступали Дания, Саксония, Речь Посполитая, Пруссия. На стороне Швеции выступала Турция, дипломатическую, материальную и военную оказывали Англия и Голландия. Швеция намеревалась превратить Балтийское море в "шведское озеро" и расширить владения к югу. Военные действия начались в феврале 1700 наступлением саксонских войск - поляки отказывались Августу, их больше интересовал Киев и Левобережная Украина, чем любые территориальные приобретения в Швеции. После заключения Северного союза и Константинопольского договора 1700 Россия вступила в войну.
«Руса́лка Дністрова́я» — перший західноукраїнський альманах народною мовою, виданий у м. Буда (з 1873 Будапешт) у 1837 році силами членів гуртка «Руська трійця» Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем. Надрукована азбукою «гражданка», фонетичним правописом[1].
Объяснение:
Передувала альманахові рукописна поетична збірка «Син Русі», укладена близько 1833 за ініціативою та участю М. Шашкевича вихованцями Львівської греко-католицької духовної семінарії.
Основну частину коштів на видання альманаху пожертвував Микола Верещинський.
Зміст альманаху
У передмові («Передслів'я», с. III—VI.) альманаху підкреслена краса української народної мови та народної словесності, поданий список найважливіших наддніпрянських літературних та фольклорних видань того часу. Передмова подана без підпису,[2] проте приписується Маркіяну Шашкевичу.
Передмова закінчується словами вдячності людям, які спричинилися до підготовки і появи цієї книжки. На першому місці: «Поклонися, Русалко наша, низько Всечесному Сподареві Миколі Верещинському, що тобі звелів зродитися…»[3]
Далі матеріал розташований у чотирьох частинах:
Пісні народні
Фольклористичну частину «Пісні народні» відкриває наукова розвідка Івана Вагилевича (підписаний як Далибор Вагилевич) «Передговор. К народним руським пісням» (с. IX—XX). Розділ «Пісні народні» поділений на підрозділи «I. Думи і думки» та «II. Обрядові пісні»