Давньогрецька філософія традиційно в українській історії філософії розглядається як одна з двох гілок античної філософії. При такому поділі часові рамки давньогрецької філософії охоплюють період від 6 століття до н. е. до приблизно 6 століття після народження Ісуса Христа. У вужчому сенсі термін «давньогрецька філософія» охоплює час від зародження до елліністичної філософії.
Філософія зародилась у Стародавній Греції близько 6 століття до н. е., як новий раціоналістичний б бачення світу на противагу міфологічному світогляду попередніх століть. У своєму становленні вона спиралася на старогрецьку міфологію у давньогрецьке мистецтво та поезію та на ті фізичні, математичні, астрономічні знання, які вже були накопичені попередніми цивілізаціями Середземномор'я.
Особливістю філософії Стародавньої Греції була схильність до космології, тобто до пояснення природи речей. Цим вона відрізняється від філософій Стародавньої Індії та Стародавнього Китаю, які почали складатися приблизно одночасно, в період, що одержав назву осьової доби. Індійська філософія бачила головну проблему в особистому вдосконаленні людини на шляху до просвітлення, тоді як китайську в основному цікавили питання управління державою. У давньогрецькій філософії психологія та етика обґрунтовувалися космологією.
Завдяки своєму ухилу до космології давньогрецька філософія містила в собі зачатки природознавства, яке виділилося з філософії набагато пізніше. Давньогрецька філософія має фундаментальне значення для всієї західної філософії.
вот всё правильно
Объяснение:
нету
ответ:1) К концу 17 века городское население России составляло примерно 3% от общей численности. Всего в стране насчитывалось порядка 250 городов, в которых в среднем проживало около 500 человек. Крупнейший город - Москва (27 тыс дворов). Другие крупные города: Нижний Новгород, Ярославль, Псков, Кострома. Города в основном состояли их посадского населения. Если в городе такого населения не было, то они служил исключительно в военных целях. Посадское население делилось на торговцев, ремесленников и рабочих. Однако, чаще всего население города делилось по богатству на: Лучшие - богатые горожане. Указывалось полное имя с приставкой «сын». например, Иван Васильев сын Панкратова. Средние - зажиточные горожане. Таких людей называли по собственному имени и имени отца. Например, Петр Васильев или Николай Федоров. Молодшие - бедные горожане. Им давали уничижительное имя и прозвище. Например, Петька Портной или Николаша Хромой. Горожане объединялись в общины, куда входили все слои населения. Общины были разнородными, поэтому часто возникали конфликты, Однако, как только речь заходила о внешней опасности - община выступала единым фронтом. Причина кроется в том, что благополучие и жизнь каждого горожанина зависела от целостности города и других его жителей. Поэтому «чужих» в город не пускали. 2)В мужском костюме появляются разные виды кафтанов, в женском – кроме сарафана – юбка. Горожане стали носить цветные сапоги на каблуках.
Парламентская монархия:
• монарх не обладает значительными властными полномочиями по сравнению с правительством
• монарх играет преимущественно представительскую или церемониальную роль
• правительство ответственно перед парламентом
• парламенту принадлежит формальное верховенство среди других органов гос-ва
• законодательная власть полностью принадлежит парламенту
• исполнительная власть правительству, которое несёт ответственность за свою деятельность перед парламентом
• глава правительства - премьер-министр
Абсолютная монархия:
• в руках главы государства — монарха сосредотачивается вся полнота законодательной и исполнительной власти
• монарх самостоятельно устанавливает налоги и распоряжается государственными финансами
• часто поддерживается тезис о божественном происхождении верховной власти
• наследственный порядок преемственности верховной власти