Си́кхи — этноконфессиональная группа, проживающая преимущественно в Индии; последователи сикхизма. В национальном составе сикхов преобладают пенджабцы — жители индийского штата Пенджаб. Также сикхи живут в США, Канаде, Великобритании, Италии, странах Юго-Восточной Азии и Океании.
Мара́тхи — один из индоарийских языков, язык маратхов. На маратхи говорят около 80 миллионов человек, живущих преимущественно в Индии и на Маврикии. Он является одним из 22 официальных языков Индии и причисляется к 20 наиболее широко применяемым языкам мира. Маратхи имеет давние литературные традиции.
Сипа́и (от перс. سپاهی, sipâhi, «солдат») — наёмные солдаты в колониальной Индии (XVIII—XX век), рекрутировавшиеся европейскими колонизаторами, чаще всего англичанами, из числа местного населения.
Авторитет Радянського Союзу визначався тією роллю, яку він зіграв у розгромі фашизму. Розширилися зв'язки СРСР з іншими державами. До війни він мав дипломатичні відносини з 26 державами, до її кінця - з 52. Присутність радянських військ у Східній Європі сприяло приходу до влади комуністичних режимів у Болгарії, Угорщини, Румунії, Польщі, Чехословаччини, Югославії, Албанії. Комунізм переміг також у Китаї, Північній Кореї, Північному В'єтнамі. Під його владою знаходилося більше чверті території (третина населення) земної кулі.Авторитет Радянського Союзу визначався тією роллю, яку він зіграв у розгромі фашизму. Розширилися зв'язки СРСР з іншими державами. До війни він мав дипломатичні відносини з 26 державами, до її кінця - з 52. Присутність радянських військ у Східній Європі сприяло приходу до влади комуністичних режимів у Болгарії, Угорщини, Румунії, Польщі, Чехословаччини, Югославії, Албанії. Комунізм переміг також у Китаї, Північній Кореї, Північному В'єтнамі. Під його владою знаходилося більше чверті території (третина населення) земної кулі.Авторитет Радянського Союзу визначався тією роллю, яку він зіграв у розгромі фашизму. Розширилися зв'язки СРСР з іншими державами. До війни він мав дипломатичні відносини з 26 державами, до її кінця - з 52. Присутність радянських військ у Східній Європі сприяло приходу до влади комуністичних режимів у Болгарії, Угорщини, Румунії, Польщі, Чехословаччини, Югославії, Албанії. Комунізм переміг також у Китаї, Північній Кореї, Північному В'єтнамі. Під його владою знаходилося більше чверті території (третина населення) земної кулі.Авторитет Радянського Союзу визначався тією роллю, яку він зіграв у розгромі фашизму. Розширилися зв'язки СРСР з іншими державами. До війни він мав дипломатичні відносини з 26 державами, до її кінця - з 52. Присутність радянських військ у Східній Європі сприяло приходу до влади комуністичних режимів у Болгарії, Угорщини, Румунії, Польщі, Чехословаччини, Югославії, Албанії. Комунізм переміг також у Китаї, Північній Кореї, Північному В'єтнамі. Під його владою знаходилося більше чверті території (третина населення) земної кулі.м
Объяснение:
Объяснение:
После подавления восстаний 20-х гг. позиции абсолютизма были упрочены. Города частично сохранили самоуправление, но все городские должности занимали дворяне. Депутатами городов в кортесах также были идальго, жившие в городах. Гранды от участия в кортесах были устранены. Кортесы утратили свое право издавать законы и санкционировать их отмену; их функция свелись фактически к утверждению субсидий королевской власти: идальго охотно давали согласие на налоги, от которых они сами были освобождены. Сложился послушный монарху бюрократический аппарат; ряды бюрократии заполнили горожане и идальго.
И все же полной централизации управления не было достигнуто. Бывшие самостоятельные государства, превратившись в провинции Испании, сохраняли определенную автономию, свои налоговые системы, разное право, отдельные кортесы и другие органы управления с их исторически сложившимися особенностями. Даже после подавления восстания дворян и горожан в Арагоне (1591 г. ) Филипп не решился ликвидировать, а лишь значительно ограничил его автономию.
Испанский абсолютизм по своему характеру не был схож с абсолютизмом английским или французским. Лишенные политической власти, гранды сохранили и даже усилили на протяжении XVI столетия свою экономическую мощь, еще более расширив земельные владения. Взамен былой независимости они получали титулы и почетные должности. Значительная часть аристократии превратилась в придворную и переселилась в столицу. При пышном дворе Филиппа II царил чопорный и сложный этикет, служивший образцом для других дворов Европы. Огромным влиянием пользовалась в Испании церковь, находившаяся в зависимости откоролевской власти, что тоже являлось одной из особенностей испанского абсолютизма.
В Испании, как в Англии и Франции, основной социальной опорой абсолютизма были средние и мелкие дворяне — идальго. Однако их положение было весьма своеобразным. Испанские феодалы и после прекращения реконкисты оставались в стороне от хозяйственной деятельности. В поисках новых военных подвигов, а главное — легких путей обогащения дворяне участвовали в войнах, которые вели испанские короли. Множество идальго отправлялись в качестве конкистадоров в Америку, где имелись самые широкие возможности для завоевания и грабежа. Эти идальго непосредственно присваивали себе американские сокровища. Через посредничество государства, получавшего большую долю этих богатств, американское золото и серебро попадало и к другой части испанских дворян: в форме жалованья, уплачиваемого за военную службу или реже за службу в государственном аппарате, в виде пенсий и пр. Приобретение дворянами драгоценных металлов Нового Света обусловило их полную незаинтересованность в экономическом развитии своей страны, что резко отличало их не только от английского дворянства (часть которого при к происходившим переменам) , но и от французского, ибо доходы последнего в значительной мере зависели от централизованной ренты, а ее немалую долю составляли налоги на торговлю и промышленность. Поэтому в Испании не сложился союз дворянской абсолютной монархии с городами, наметившийся было при Фердинанде и Изабелле.