15 предметов быта казахов
бесік — казахская колыбель-качалка
— тақия — тюбетейка, мужской или женский головной убор тюркских народов. Сейчас его обычно носят дедушки
— ағаш ыдыстар — посуда из дерева с национальным орнаментом, сейчас очень популярно становятся астау для бешбармака из дерева
— қамшы — плеть, соединенные веревки или ремни на рукоятке. Сейчас чаще используется как интерьерный элемент, сувенир или подарок
— шапан — чапан, национальный вид мужской одежды. Сейчас обычно дарят на тоях, кудалык и юбилеях. Также многие отечественные дизайнеры создают свои интерпретации чапана, которые становятся популярными среди современных жителей городов
— жер үстел — казахский круглый стол с короткими ножками
— үкі — перья филина, украшают домбру или салон автомобиля. У казахов филин считается святой птицей
— сандық —сундук, обычно бабушки хранят в них ткань, одежду и дорогие изделия
— сәукеле — головной убор девушки, надевают, когда выходят замуж, на узату
— білезік — браслет, украшение в виде кольца из металла или кости
— жүзік — большое кольцо, перстень. Раньше носили и женщины, и мужчины, а сейчас только женщины
— мәсі — женские и мужские сапожки без каблука и твердого задника с мягкой подошвой. Их часто можно увидеть на наших бабушках и дедушках
— тұмар — талисман, амулет, написанное изречение из Корана, зашитое в кусочек кожи
— алтыбақан — качели, сооруженные из шести шестов, которые часто можно увидеть на городских площадях во время празднования Наурыза
— құрақ көрпе — лоскутное одеяло, входит в приданое девушки или стелeтся на пол для того, чтобы усадить гостей за круглый казахский стол.
национальная одежда казахов в 18 веке
Казахская национальная одежда — предмет материальной культуры казахов. Казахскую национальную одежду шьют по древним традициям, учитывая этнические, экономические и климатические условия. По назначению национальная одежда подразделяется на нательную, верхнюю, дождевую, повседневную, торжественную и традиционную.
национальная кухня казахов в 18 веке
в 18 веке в старинной казахской кухне полностью отсутствовали супы. Т.к готовили все в кожаных мешочках.Но 18 веке появился чугунный казан,а вместе с ним появились и жареные мясные блюда, заимствованные у узбеков. После того как в XVIII веке значительная часть Казахстана присоединилась к России, в рационе степняков стали все шире использоваться пшеница и рожь, а также мука.Из русской кухни казахами было заимствовано повседневное употребление овощей, а также использование яиц и мяса птицы.У казахов было очень много сладостей(чикчаги (приготовлены из муки, меду, масла – очень вкусно), пирожки с малиной, хворост, мармелад, урюк, конфеты, монпасье, фисташки, орехи, фрукты, варенье ) поэтому они часто страдали зубными заболеваниями
самый популярный напиток был-кумыс.
Объяснение:
Объяснение:
1. Продовжуючи політику руських князів щодо збирання навколо Києва слов’янських земель, Володимир військовими походами 981-993 pp. на ятвягів, в’ятичів, радомичів, хорватів та дулібів завершив тривалий процес формування території Київської держави.
2. Дбав про охорону кордонів Київської держави, а тому утримував для цього добре озброєну велику дружину.
3. Вів широке будівництво фортець - опорних пунктів оборони проти чужоземних загарбників на Десні, Острі, Сулі, Рубежі Ступні.
4. Для захисту своїх володінь від печенігів будував оборонні захисні вали (так звані “змієві”) загальною довжиною майже тисяча кілометрів. Це система фортець і велетенських земляних стін з дубовим частоколом, які споруджувалися вздовж рік — природних перепон на шляху кочівників — і тягнулися, оточуючи Київ із заходу, півдня і сходу. Розташовувалися ці оборонні споруди чотирма рубежами:
• перший рубіж — по річці Сулі, на відстані 15-20 км було побудовано фортеці;
• другий рубіж — по річці Трубіж, де містився один із найбільших центрів Русі —Переяслав;
• третій був перед Черніговом по річках Остер і Десна;
• четвертий — перед Києвом, де по Стугні було побудовано цілу низку фортець - Треполь, Василів. У 911 р. між Стугною і Києвом було побудовано фортецю Білгород.
5. Запровадив християнство.
6. Будував багато церков.
7. Розбудовував старі і будував нові міста, зокрема Володимир — на Волині. Василів — на Київщині.
8. Дбав про культурний розвиток своєї держави, яка за територією стала найбільшою в Європі.
9. Звертав увагу на розвиток ремесел, сільського господарства, торгівлі.
10. Володимир — перший реформатор на Русі.
Здійснив такі реформи:
• адміністративну (для об’єднання земель в єдину державу): землі князівства, де правили залежні від нього місцеві правителі, передавалися дванадцятьом синам князя, великокнязівським посадникам та наближеним боярам.
Усю країну було поділено на вісім округів, округи — на волості. На зміну родоплемінному поділу було запроваджено територіальний, що є однією з основних ознак формування державності;
• військову (для створення сильної дружини (війська): ліквідовано “племінні” військові об'єднання і створювалося військо на основі розданих земельних володінь;
• релігійну (для посилення єдиної держави і створення єдиного світогляду): запроваджено християнство для зміцнення зв’язків між окремими частинами держави і для міжнародного визнання Русі;
• судову (для вдосконалення судочинства): розмежовано церковне і князівське судочинство, запроваджено новий кодекс правових норм, поки що усний — “Закон земляний”, який пізніше було взято за основу під час написання збірника правових норм Правди Ярослава”;
• оборонну (для відбиття нападів ворогів): будував фортеці й оборонні рубежі, які згодом історики назвуть „богатирськими заставами”;
• фінансову (для покрашення економічних відносин держави). Князь почав карбувати власні гроші (златники і срібники). Монети виробляли із золота і срібла. На них з одного боку зображено Христа, а з другого - Володимира, котрий сидить на троні з хрестом у руці. Нині нумізматична колекція князя Володимира та його нащадків налічує 11 златників і 340 срібників.
11. Було запроваджено державну символіку.
Герб Володимира - тризуб.