Джон родился 30 мая 1956 года. Мать — Эмили Локк. Отец — Энтони Купер. Локка отдали под опеку государства. Он родился недоношенным после того, как мать попала под машину на шестом месяце беременности. Он рос в многочисленных приемных семьях. К нему приходил Ричард и проводил тест, который Джон не потому что выбрал нож. В одной из них он пережил смерть сестры, Дженни. У её матери началось психическое расстройство, которое прекратилось только когда к ним в дом пришла собака, которая стала жить у них и спать в кровати Дженни.
Гораздо позже, к уже взрослому Локку, работавшему в магазине игрушек, пришла женщина, которая утверждала, что она — его мать. Заинтересованный в личности своих родителей, Локк нанимает частного детектива, который находит настоящего отца Локка, Энтони Купера. Купер тепло встречает Джона, они охотятся вместе. Купер говорит, что ему требуется трансплантация почки. Локк становится его донором, но после операции Купер сразу покидает больницу, ничего не сказав Джону и больше не желая его знать. Эмили сказала Джону, что это всё было подстроено Купером, чтобы получить почку Локка. («Что таят джунгли», 19-я серия 1-го сезона)
Кіммерійці згадуються античними грецькими авторами, зокрема Гомером та Геродотом, а також у ассирійських текстах. Частина дослідників ідентифікує кіммерійців з пізніми пам’ятками білозерської археологічної культури XII–IX ст., або з пам’ятками чорногорівської культури і новочеркаськими пам’ятками ІХ ст. до Р.Х. Загалом більшість знахідок степової зони приписують кіммерійцям та відносять до умовної “кіммерійської культури”. Ймовірно, під назвою “кіммерійці” античні автори розуміли все населення Північного Причорномор’я передскіфської епохи, тому таке спрощення є виправданим. Кіммерійці майстерно оброблювали залізо, проте використовували і знаряддя праці та зброю з бронзи. Вони розводили коней і займались кочовим скотарством. Задля отримання здобичі кіммерійці здійснювали військові набіги на сусідні племена. У 720-х рр. до Р.Х. кіммерійці напали на закавказьку державу Урарту, розбивши її військо та здійснивши набіг на її територію. Пізніше кіммерійці вступили у конфлікт з іншою великою державою регіону – Ассирією. У одній з битв з ассирійцями кіммерійці вбили їхнього царя Саргона ІІ, проте були розбиті та відступили з Ассирії. У якості найманців кіммерійці служили у різних державах Близького Сходу.