Після офіційного хрещення киян у 988 р. християнство стає державною релігією Київської Русі, що відіграло величезну роль в консолідації феодальної держави. В цей, порівняно дуже короткий історичний часовий відрізок відбувалося формування і розвиток соціального, інтелектуального і духовно-морального потенціалу Русі, визначився напрям на багато століть і особливість історичного шляху розвитку держави. Центром суспільного життя стала Церква. Вона проповідувала нову ідеологію, прищеплювала нові ціннісні орієнтири, виховувала нову людину. Християнство робило людину носієм нової моралі, заснованої на культурі совісті, яка витікає з євангельських заповідей.
Запровадження християнства на Русі сприяло зміцненню державності, поширенню писемності, створенню визначних пам'яток літератури. Під його впливом розвивалися живопис, кам'яна архітектура, музичне мистецтво, розширювалися і зміцнювалися культурні зв'язки Русі з Візантією, Болгарією, країнами Західної Європи. Разом з християнством на східнослов'янських землях були запроваджені церковний візантійський календар.
Християнство справило великий вплив на розвиток духовної культури Київської Русі. З його запровадженням літературною мовою на Русі стала церковнослов'янська мова, створена приблизно за 100 років до прийняття християнства болгарськими просвітителям Кирилом і Мефодієм.
В українській історії Володимир вважається одним із засновників і покровителів української державності, а день хрещення Русі символізує спадкоємність тисячолітньої історії нашої держави, соборність усіх українців і всіх українських земель навколо духовної столиці – Києва.
Останніми роками навколо цієї дати виникало певне напруження, проте, завдяки злагодженій роботі правоохоронців минулого та позаминулого років, під час відзначення цієї події вдалося не допустити переростання провокацій у масові порушення громадського порядку.
Цього року безпеку на заходах до 1030-річчя Хрещення Київської Руси-України у Києві забезпечуватимуть близько 5 тис. правоохоронців.
Растительность и животный мир Средиземного моря отличается относительно слабым количественным развитием фито- и зоопланктона, что влечёт за собой относит. малочисленность питающихся ими более крупных животных, в том числе рыб. Кол-во фитопланктона в поверхностных горизонтах составляет всего 8—10 мг/м³, на глубине 1000—2000 м его в 10—20 раз меньше. Весьма разнообразны водоросли (преобладают перидинеи и диатомеи) .
Фауна Средиземного моря характеризуется большим видовым разнообразием, однако число представителей отд. видов невелико. Встречаются раки, один вид тюленей (белобрюхий тюлень) ; морской черепахи. Рыб 550 видов (скумбриевые, сельдевые, анчоусовые, кефали, корифеновые, тунцы, пеламиды, ставриды и др.) . Около 70 видов рыб-эндемики, в том числе скаты, виды хамсы, бычков, мор. собачек, губана и рыбы-иглы. Из съедобных моллюсков наибольшее значение имеют устрица, средиземноморско-черноморская мидия, морской финик. Из беспозвоночных распространены осьминоги, кальмары, сепии, крабы, лангуст; многочисленны виды медуз, сифонофор; в некоторых районах, особенно в Эгейском море, обитают губки и красный коралл.
Растительность и животный мир Средиземного моря отличается относительно слабым количественным развитием фито- и зоопланктона, что влечёт за собой относит. малочисленность питающихся ими более крупных животных, в том числе рыб. Кол-во фитопланктона в поверхностных горизонтах составляет всего 8—10 мг/м³, на глубине 1000—2000 м его в 10—20 раз меньше. Весьма разнообразны водоросли (преобладают перидинеи и диатомеи) .
Фауна Средиземного моря характеризуется большим видовым разнообразием, однако число представителей отд. видов невелико. Встречаются раки, один вид тюленей (белобрюхий тюлень) ; морской черепахи. Рыб 550 видов (скумбриевые, сельдевые, анчоусовые, кефали, корифеновые, тунцы, пеламиды, ставриды и др.) . Около 70 видов рыб-эндемики, в том числе скаты, виды хамсы, бычков, мор. собачек, губана и рыбы-иглы. Из съедобных моллюсков наибольшее значение имеют устрица, средиземноморско-черноморская мидия, морской финик. Из беспозвоночных распространены осьминоги, кальмары, сепии, крабы, лангуст; многочисленны виды медуз, сифонофор; в некоторых районах, особенно в Эгейском море, обитают губки и красный коралл.
Объяснение:
Після офіційного хрещення киян у 988 р. християнство стає державною релігією Київської Русі, що відіграло величезну роль в консолідації феодальної держави. В цей, порівняно дуже короткий історичний часовий відрізок відбувалося формування і розвиток соціального, інтелектуального і духовно-морального потенціалу Русі, визначився напрям на багато століть і особливість історичного шляху розвитку держави. Центром суспільного життя стала Церква. Вона проповідувала нову ідеологію, прищеплювала нові ціннісні орієнтири, виховувала нову людину. Християнство робило людину носієм нової моралі, заснованої на культурі совісті, яка витікає з євангельських заповідей.
Запровадження християнства на Русі сприяло зміцненню державності, поширенню писемності, створенню визначних пам'яток літератури. Під його впливом розвивалися живопис, кам'яна архітектура, музичне мистецтво, розширювалися і зміцнювалися культурні зв'язки Русі з Візантією, Болгарією, країнами Західної Європи. Разом з християнством на східнослов'янських землях були запроваджені церковний візантійський календар.
Християнство справило великий вплив на розвиток духовної культури Київської Русі. З його запровадженням літературною мовою на Русі стала церковнослов'янська мова, створена приблизно за 100 років до прийняття християнства болгарськими просвітителям Кирилом і Мефодієм.
В українській історії Володимир вважається одним із засновників і покровителів української державності, а день хрещення Русі символізує спадкоємність тисячолітньої історії нашої держави, соборність усіх українців і всіх українських земель навколо духовної столиці – Києва.
Останніми роками навколо цієї дати виникало певне напруження, проте, завдяки злагодженій роботі правоохоронців минулого та позаминулого років, під час відзначення цієї події вдалося не допустити переростання провокацій у масові порушення громадського порядку.
Цього року безпеку на заходах до 1030-річчя Хрещення Київської Руси-України у Києві забезпечуватимуть близько 5 тис. правоохоронців.