К этому моменту Турция захватила Византию, императорский дом пал, а Иван, женившись в 1472 году на племяннице последнего византийского императора Софьи Палеолог, стал считать себя преемником византийского императора. После венчания Иван III приказал Московский герб с изображением поражающего змея Георгия Победоносца объединить с двуглавым орлом – древним гербом Византии.
Правління ярославичів. повстання киян у 1068-1069 рр.згідно з батьківським заповітом, після смерті ярослава мудрого старший влади у державі син ізяслав у 1054 р. посів київський престол, святослав отримав чернігівську землю, всеволод -переяславську, ігор і в'ячеслав - відповідно володимир-волинський і смоленськ. так починає утверджуватися удільна система володіння руськими землями. слабкість великокнязівської влади виявилася одразу ж, бо святослав і всеволод відмовлялися визнавати старшого брата володарем русько держави. не маючи сил протистояти їхньом; опору, ізяслав у цьому ж 1054 р. погодився ні спільне з братами іння руссю. так виниі тріумвірат ярославичів на чолі з ізяславом який правив країною майже 20 років. нова формі правління засвідчила послаблення центрально влади й посилення політичних центрів на міс цях. на основі традиційного територіальноп ядра русі - руської землі починають формува тися три князівства - київське, чернігівське і переяславське. старші брати порушили заповіт. спочатк; вони обмежили участь у державному житті мо лодших братів ігоря та в'ячеслава, а після їхньої смерті прибрали до рук їхні володіння несправедливо обділені родини молодших ярославичів затаїли образу і згодом почали активи; боротьбу за владу. вони та інші князі-сироти котрих позбавляли уділів, дістали назву ізгої. кожен із братів ярославичів прагнув насамперед задовольнити власні інтереси, мало дбаючи про державні справи. бояри не змогли своєчасно оці нити й загрози з боку половців (кипчаків) - войовничих кочівників, котрі потіснили печенігії і з'явилися на південних рубежах русі. улітку 1068 р. половці напали на русь. у битв на р. альті ізяслав, святослав і всеволод зазнали нищівної поразки. безпорадність яро славичів у захисті краю викликала гострі невдоволення киян. вони зібралися на віче і звернулися до великого князя з вимогою да ти зброю й коней для боротьби з половцями оскільки той відмовився, 15 вересня розпоча лося повстання. загони городян рушили до цен тру міста. перелякавшись, ізяслав і всеволо^ втекли, а кияни, звільнивши ув'язненого полоцького князя всеслава, проголосили його великим князем. однак новий володар русі не спромігся н зміцнити центральну владу, ні зберегти її зг собою. коли наступного року ізяслав підійшов з військом польського короля, всеслав утік до полоцька. кияни зібрали віче і, визнаючи свою провину, запросили ; святослава й всеволода на великокнязівський стіл. брати запропонували зайняти його ізяславу. той погодився, але поперед себе направив £о києва сина мстислава, котрий стратив 70 зачинщиків повстання, а шших осліпив. у травні 1069 р. до столиці вступив сам ізяслав; тріумвірат поновився.
Основная и самая главная причина поражения России и победы Японии в Русско-Японской войне 1904-1905 гг. стала несостоятельность высшего государственного и военного руководства.
1.Прежде всего внезапность нападения Японии. (разрыв дипломотических отношений с Японией был скрыт от офицеров, поэтому нападение противника стало для них неожиданностью). 2. Разработанная японским командованием тактика быстрой войны. 3. Недооценённость Россией противника.
Успехами побед первых месяцев войны, Япония, прежде всего, обязана Главнокомандующему Императорским ВМФ адмиралу Ямамото и командующему ударным авианосным соединением адмиралу Нагумо. До тех пор, пока судьба войны находилась в руках ВМФ - судьба благоволила Японии. Поразительно,но только однажды, 11 декабря 1941 года, при попытке взять остров Уэйк, императорский флот не смог выполнить поставленной задачи. 23 декабря 1941 года со второй попытки остров был взят.
К этому моменту Турция захватила Византию, императорский дом пал, а Иван, женившись в 1472 году на племяннице последнего византийского императора Софьи Палеолог, стал считать себя преемником византийского императора. После венчания Иван III приказал Московский герб с изображением поражающего змея Георгия Победоносца объединить с двуглавым орлом – древним гербом Византии.
Объяснение: