М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
basievtamik
basievtamik
07.01.2020 04:55 •  История

5. У чому полягав становий характер освіти? Які наслідки це мало для україн-
ського населення?​

👇
Ответ:
KiryaUly
KiryaUly
07.01.2020

Чи можна стверджувати, що наприкінці XVIII — у першій половині ХІХ ст. склалися сприятливі умови для розвитку української культури?

Основним змістом процесів, що відбувалися в культурі українських земель кінця ХVІІІ — першої половини ХІХ ст., було становлення модерної української культури. Цей процес став складовою українського національного відродження. Умови, у яких розвивалася культура, створювалися низкою чинників.

 

Проаналізуйте перелічені чинники й визначте, який вплив на розвиток культури (позитивний чи негативний) мав кожний із них.

Чинник — поняття, похідне від поняття «чинити» — те, що чинить, має вплив, діє на щось. Визначити чинники — знайти, що вплинуло на розвиток певного явища, процесу.

Чинники розвитку культури українських земель кінця XVIII — першої половини XIX ст.:

вплив ідей західноєвропейської філософії;

промисловий переворот і поширення наукових знань;

інтенсивне зростання міст і міського населення;

відсутність власної держави, національне гноблення та імперські кордони, що ділили українську етнічну територію;

спроби культурної асиміляції українців владою обох імперій;

 

поліетнічний склад населення українських земель, взаємовплив культур різних народів (польської, єврейської, румунської та ін.);

 

зростання національної самосвідомості та намагання протидіяти русифікації, онімеченню, полонізації, мадяризації.

У Російській імперії чимало талановитих українців відчували неможливість проявити свої здібності на батьківщині й вимушені були шукати кращих перспектив в імперських столицях. Проте більшість із них навіть далеко від рідної землі не поривали зв’язків з Україною й намагалися своїми працею і творчістю служити інтересам власного народу.

Австрійська імперія розглядала українські землі як відсталі провінції та цілеспрямовано зберігала їхнє другорядне становище щодо центру. Унаслідок цього західноукраїнські культурні діячі, як і їхні брати-наддніпрянці, вимушені були шукати можливостей для прояву своїх здібностей за межами рідного краю.

2. Розвиток освіти

Яку політику проводили в освіті російський та австрійський уряди? Як вона впливала на культуру населення України?

Промисловий переворот на українських землях зумовив зростання потреби в освічених працівниках, що стимулювало розширення мережі навчальних закладів і зростання чисельності учнів. Водночас імперська влада розглядала заклади освіти та мову викладання в них як засіб посилення державного контролю над формуванням вірнопідданих громадян.

 

Загальноосвітні навчальні заклади в українських землях Російської імперії поділялися на:

 

парафіяльні школи: початкова освіта упродовж від півроку навчання в селах і до одного року в містах; дітей навчали російською мовою читати, писати, рахувати та основам православної релігії;

повітові школи: двокласні, а згодом трикласні; тут училися вихідці із заможних верств населення (купців, міщан, службовців); вивчали російську мову, арифметику, фізику, географію, історію;

гімназії відкривалися для дітей привілейованих станів (Київ, Одеса, Харків, Полтава, Чернігів та ін.); вчилися чотири роки, а згодом сім; вивчали російську, латинську та іноземні мови, математику, природознавство, географію, історію, правознавство, «Закон Божий». Випускники гімназій отримували можливість вступати до вищих навчальних закладів або на державну службу.

Проаналізуйте документ і визначте, якою була урядова політика в освітній сфері. Чому царський уряд так боявся освіченості українського народу?

З висловлювання міністра народної освіти в 1824-1828 рр. Олександра Шишкова

...Наставляти землеробського сина в риториці було б підготовкою його бути поганим або ще шкідливим громадянином. Але настанови у християнських чеснотах, у добрій моральності потрібні кожному, не виводять нікого з призначеного йому долею місця і у всіх станах і випадках роблять його і лагідним, і задоволеним, і благополучним.

Объяснение:

4,8(5 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Основными принципами внутренней и внешней политики Елизавета провозгласила возвращение к петровским преобразованиям. Упразднила возникшие после смерти отца государственные институты (Кабинет министров и др.) , восстановила роль Сената, коллегий, Главного магистрата. Отменила смертную казнь (1756). Ликвидировала внутригосударственные таможни. В 1754 создала Уложенную комиссию для выработки нового свода законов. Комиссия разработала проекты реформ, направленных на секуляризацию церковных земель, законодательное оформление дворянских привилегий и т. п. В целом внутренняя политика Елизаветы Петровны отличалась стабильностью и нацеленностью на рост авторитета и мощи государственной власти. По целому ряду признаков можно сказать, что курс Елизаветы Петровны был первым шагом к политике просвещенного абсолютизма, осуществлявшейся затем при Екатерине II. 
и еще много, много чего было сделано. Так что одназначно да.
4,4(77 оценок)
Ответ:
MaryGaloyan
MaryGaloyan
07.01.2020
Великая Отечественная... 1418 дней и ночей бушевал огонь войны, убивая людей и уничтожая все, что было создано их трудом. Десятки миллионов сыновей и дочерей потеряла наша Родина - мать. Нет семьи, которой бы не коснулась война. Чем измерить глубину утраты и силу нашей скорби? Даже теперь, столько лет спустя после Победы, матери ждут сыновей, жены - мужей, дети - отцов. Память и надежда. Они живут всегда с нами и в нас. Не изжиты пока и известные по военным временам представления: "какая война без жертв", "война спишет все", "победителей не судят". И хотя сегодня уже трудно кого-либо убедить в Том, будто не было грубых просчетов руководства СССР накануне и в ходе войны, неоправданных потерь, мы нередко все еще пытаемся объединить добро и зло в ее истории под высокими словами "героическое и трагическое". С полным основанием мы пишем о прогрессивном воздействии разгрома фашизма на развитие всего человечества, подчеркиваем решающую роль СССР. Но победа, сохранив и упрочив независимость нашей страны, одновременно укрепила диктатуру Сталина; она разрушила фашистские режимы в странах Центральной и Юго-Восточной Европы, но распространила на них влияние сталинизма. Имперские тенденции сталинской дипломатии, общая ее профессиональная ограниченность явились одной из предпосылок возникновения "холодной войны". Этому и огромные военные потери СССР, породившие самоуверенность правящих кругов НАТО. Односторонне истолкованы пока источники победы. Наукой признаны исключительная роль овладевшей массами идеи защиты социализма, приобретшего новое содержание патриотизма, исключительное мужество армии и народа, их превзойти противника в военном искусстве и технике. Однако историки, по существу, глубоко не исследуют антиисточник - сталинизм, удесятеривший жертвы народа. Не преодолены различные проявления персонификации истории. Место народа и армии в наших трудах все еще занимают Сталин, его окружение да сотня-другая героев-одиночек. Из числа источников победы выпал и географический фактор, в отдельные периоды войны оказавший решающее влияние. Но главное - пока не определена полностью цена победы, историю войны нельзя считать исследованной. Во всем комплексе вопросов здесь неизбежно выделяется ответственность за неисчислимые жертвы.
P.S. Извини что так много;)
4,8(70 оценок)
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ