Міста Стародавнього Дворіччя тривалий час воювали між собою за те, кому з них бути головним. На початку ІІ тис. до н. е. з півночі на Дворіччя напали кочові племена амореїв. Вони захопили країну Аккад і на півдні її заснували нову столицю, яку назвали Бабілу або Бабілім («Ворота божі»). Пізніше греки називали це місто Вавилон, а всю країну – Вавилонією.
Вавилон був розташований у дуже зручному місці – у самому центрі Дворіччя, де найближче сходяться річки Євфрат і Тигр. Тому саме тут було зосереджено водні та караванні шляхи Передньої Азії. В усьому світі Вавилон уславився як велике й багате місто, значний торговельний центр і столиця самостійного царства.
Найбільшої могутності в ІІ тис. до н. е. досягає Вавилон за царювання Хаммурапі (1792–1750 рр. до н. е.). Прийшовши до влади, він поступово підкорив Південне та частину Північного Дворіччя. Таким чином, він контролював величезну територію з важливими торговими шляхами.
333 до н. е. Фінікі́я (грец. Φοινίκη, самоназва Ханаан) — стародавня країна, розташована на узбережжі Середземного моря (на території сучасних Лівану, Сирії і Ізраїлю).
Прибережні міста Фінікії розташовувалися в зручних бухтах і мали потужні укріплення. Найбільшими і найбагатшими з цих міст були Тір і Сідон.
Місцерозташування Фінікії було надзвичайно зручним. Тут сходилися караванні та морські торгові шляхи із Дворіччя, Єгипту, Греції та інших країн. Міста і селища розташовувалися по береговій лінії. Це було пов'язано з основними заняттями фінікійців – мореплавством, рибальством, торгівлею.
У чужих землях фінікійські мореплавці заснували нові поселення, колонії. Сліди їх перебування знаходять навіть у далекій Іспанії Відомою фінікійсткою колінією був Карфаген на півночі Африки.
Колонія (від лат. colonia — поселення) — група людей або живих істот, що мешкають поруч один з одним та відокремлені від інших подібних груп.
Объяснение:
Касым Хан
Основное направление внешней политики Хана Касыма было сосредоточено на присоединении присырдарьинских городов к казахскому ханству. Это происходило в 16ом веке. Также Хан Касым вёл беспрерывную борьбу с ханом Шайбани. Шайбани был правителем Бухары. Предметом войны были города, принадлежащие Бухаре. Касым стремился завоевать их. За время правления Хана Касыма ханству удалось наладить тесные взаимоотношения с среднеазиатскими ханствами, с поволжскими народами, с Россией и сибирским ханством. Это позволило казахскому ханству укрепить свое международное значение и авторитет государства.
Хан Хакназар
Хакназару удалось присоединить к казахскому ханству большую часть кочевых племён Ногайской орды. При хане Хакназаре были налажены хорошие связи в плане торговли и политики с Москвой. Большой заслугой Хакназара являлась нормализация отношений с продолжателями рода Шайбани, которые на протяжении долгих времен были яростными врагами казахского ханства. Это стало весомым вкладом в успешную деятельность внешней политики.
Тауекель-хан
Тауекель внёс раздор в существовавшие прежде добрые отношения с узбекским ханом. Долгое время Казахское и Узбекское ханства были союзниками. Казахский хан с огромным войском атаковал ханство, во главе которого был Абдаллах. Тауекель захватил города Сауран, Отрар, сайрам и Туркестан. В его намерения входил и захват Ташкента, но здесь он потерпел неудачу и его войско было поражено.
Есим-хан
Хан Есим заключил мир с ханством Бухары. В числе его внешне политических стремлений было установление хороших экономических отношений с среднеазиатскими городами. Столицу казахского ханства Есим перенёс в Туркестан. Также он пытался снова получить город Ташкент.
Спарведлівим здається те, що за будь-яке порушення закону передбачено суворе покарання. Несправедливим видається те, що вони передбачали смертну кару, або у людини відрубували що небудь.
Объяснение: