у чернігово-сіверському князівстві було 2 князівства: чернігівське та новгород-сіверське. формально князі новгород-сіверського князівства підпорядковувалися чернігову, а фактично проводили самостійну політику. деякий час чернігівським князівством правив володимир мономах, але за ухвалою любецького з'їзду (1097 рік) воно та новгород-сіверське князівство дісталося олегові та його нащадкам ольговичам. саме тоді з'явилося чернігово-сіверське князівство, яке було розділене на 3 уділи (новгород-сіверський, чернігівський та муромо-рязанський).
ответ:
живопись xiii в., в силу сложившихся политических обстоятельств, почти не была затронута новым обращением к эллинистической традиции, которое было характерно для главных течений в искусстве византии. художники начали знакомиться с приемами византийского классицизма лишь на рубеже xiii-xiv вв., причем на первых порах лишь в ограниченном масштабе. тем не менее, значение искусства xiii в., и прежде всего живописи, в национальной культуры исключительно велико. именно искусство показывает нам со всей отчетливостью, что между опиравшейся на киевское наследие великой домонгольской традицией, с одной стороны, и новым духовным и культурным подъемом руси, центром которой в xiv в. постепенно становилась москва, не существует зияющего разрыва, лакуны. искусство xiii в. — свидетельство непрерывности культурной , преемственности между ее «киевским» и «московским» .