то
1.Инициативу в поиске и заключении антишведского союза взяла на себя Россия. Объективным СОЮЗНИКОМ России на Балтике была Речь Посполитая(Польша). Затем начались переговоры о присоединении к будущему союзу Дании, недавно потерпевшей от шведов военное поражение. Образовался Северный Союз. Швеция также предприняла шаги по поиску союзников в возможной войне, заключив союзные договоры с Англией и Голландией.
2.Неудачи последовали после успехов, и после того, как европейские государства начали завидовать этим успехам и сформировали антифранцузскую коалицию (включала Испанию, Англию, Священную Римскую империю, Швецию, Соединенные провинции Нидерландов и Савойя). Затем армия Франции все равно имела успех, но только в сражениях на суше, ее соперники были гораздо лучше подготовлены к сражениям на воде, например, англо-голландский флот не имел аналогов. И поэтому победа была на стороне противников Франции.
У XVII—XVIII ст., як і перед тим, чисельність населення зростала. На початку XVII ст. вона становила 95 млн душ, на початку XVIII ст. — 130 млн, а на початку ХІХ ст. — 190 млн. У різних країнах зростання чисельності населення відбувалося нерівномірно. Приміром, в Англії за майже 150 років вона збільшилася на 1 млн (на 30%), тоді як у Пруссії — з 1 млн до 5,5 млн.
Переважна більшість людей, як і раніше, жила в селах. Проте з кожним десятиліттям неухильно зростала кількість городян: торгівля, будівництво, мануфактурне виробництво, обслуговування потреб мешканців міст — усе це потребувало робочих рук. Аграрні перетворення, особливо в Англії, гнали мешканців сіл у міста на пошуки кращої долі.