Кіммерійці згадуються античними грецькими авторами, зокрема Гомером та Геродотом, а також у ассирійських текстах. Частина дослідників ідентифікує кіммерійців з пізніми пам’ятками білозерської археологічної культури XII–IX ст., або з пам’ятками чорногорівської культури і новочеркаськими пам’ятками ІХ ст. до Р.Х. Загалом більшість знахідок степової зони приписують кіммерійцям та відносять до умовної “кіммерійської культури”. Ймовірно, під назвою “кіммерійці” античні автори розуміли все населення Північного Причорномор’я передскіфської епохи, тому таке спрощення є виправданим. Кіммерійці майстерно оброблювали залізо, проте використовували і знаряддя праці та зброю з бронзи. Вони розводили коней і займались кочовим скотарством. Задля отримання здобичі кіммерійці здійснювали військові набіги на сусідні племена. У 720-х рр. до Р.Х. кіммерійці напали на закавказьку державу Урарту, розбивши її військо та здійснивши набіг на її територію. Пізніше кіммерійці вступили у конфлікт з іншою великою державою регіону – Ассирією. У одній з битв з ассирійцями кіммерійці вбили їхнього царя Саргона ІІ, проте були розбиті та відступили з Ассирії. У якості найманців кіммерійці служили у різних державах Близького Сходу.
Оценка действий СССР:
С одной стороны, очевидно, что это была своеобразная региональная интеграция в социалистическом стиле. Для СССР было важно пододвинуть свои границы ближе к Европе, чтобы влиять на коммунистические партии внутри европейских стран.
И кроме того, из-за опасности фашизма близкая граница бы наладить отношения с Европой (и подвергнуть себя опасности – стать соседом Германии при Гитлере).
Но с другой стороны, это похоже на чистый империализм и коллониальную политику за расширению территорий и влияния. И это еще больше отдалило СССР от стран Европы в тот период. В большинстве случаев присоединение не кажется добровольным.
ответ: тесное сотрудничество антибольшевистских сил