В Греции получили развитие следующие науки:
1) История – основатель Геродот. Он передал своим потомкам историю греко-персидских войн, сохранил в их памяти победу эллинов над Персидской державой.
2) Медицина – основатель Гиппократ. Он доказал, что болезни человека являются естественным процессом, а не наказанием божьим.
3) География, математика, ботаника, астрономия.
4) Физика – основатель Демокрит. Он пришел к выводу, что весь мир состоит из атомов – мельчайших частиц.
5) Ботаника.
6) Самой главной наукой считалась философия –основатель Сократ и его ученики-последователи Платон и Аристотель. Суть философии заключается в размышлении и анализе об устройстве мира, государства и пр. Развитие разума и есть основа человеческого существования. Поэтому именно философия считалась главной наукой в Древней Греции.
Причини
У центрі Європи хрестові походи були проти єресі. Вона вважалася не безпечнішим явищем, ніж далекі мусульмани, оскільки шкодила «тілу Христа зсередини».
Найбільш яскравою єрессю в Європі був катаризм, також відомий як альбігезіанство - у Альбі, міста на півдні Франції, де він процвітав. Римо-католицька церква роками намагалася викорінити єресь з півдня Франції. Однак усі зусилля щодо викорінення не вдалися, в основному, через толерантність катарів, яку підтримував Раймонд VI Тулузький. Незабаром після його відлучення за підтримку єретиків Раймонд був причетний до вбивства папського легата, посланого для розслідування ситуації. Для Інокентія III це була остання капля. У березні 1208 р. він закликав до хрестового походу проти Раймонда.
Наслідки
Альбігойський хрестовий похід був завершений французьким королем Людовиком VIII. Хоча він помер незабаром після своєї перемоги на півдні, він відновив контроль над регіоном у 1226 році та дав надії сім'ї Раймонда на незалежний Тулуз. У 1229 р. Молодший Раймонд погодився на мирний договір, завдяки якому всі його предкові землі за його смерті переходили до королівського будинку. Саме тому французьку корону можна назвати остаточним переможцем.
Альбігойський хрестовий похід не зміг припинити єресь катару. Однак це забезпечило міцну основу нових світських владик, готових працювати з церквою проти єретиків. Завдяки наступним зусиллям інквізиції, яка була встановлена папством у 13 столітті, катаризм був практично ліквідований протягом століття.