нецентрализованное государство - столкновения с Римом
централизованное государство - столкновения с Китаем
Объяснение:
Пётр I Алексе́евич, прозванный Вели́ким (30 мая [9 июня] 1672 года — 28 января [8 февраля] 1725 года) — последний царь всея Руси (с 1682 года) и первый Император Всероссийский (с 1721 года).
Пётр I Великий
Романтизированный портрет Петра I Поль Деларош, 1838
Романтизированный портрет Петра I
Поль Деларош, 1838
CoA of Russian Empire (1721).svg
Флаг Император Всероссийский Флаг
22 октября (2 ноября) 1721 — 28 января (8 февраля) 1725
Предшественник
титул учреждён
Преемник
Екатерина I
Флаг Государь, Царь и Великий Князь всея Руси
27 апреля (7 мая) 1682 — 22 октября (2 ноября) 1721
Коронация
25 июня (5 июля) 1682
Регент
Софья Алексеевна (1682 — 1689)
Совместно с
Иван V (1682 — 1696)
Предшественник
Фёдор III Алексеевич
Преемник
титул упразднён
Наследник
Алексей Петрович (до 1718), Пётр Петрович (до 1719), Пётр Алексеевич (не подтверждено)
В 1721 году Пётр принял титул императора
Рождение
30 мая (9 июня) 1672[1]
Москва, Русское государство[2]
Смерть
28 января (8 февраля) 1725[1] (52 года)
Санкт-Петербург, Российская империя
Место погребения
Петропавловский собор
Род
Романовы
Имя при рождении
Романов Пётр Алексеевич
Отец
Алексей Михайлович
Мать
Наталья Кирилловна Нарышкина
Супруга
Евдокия Фёдоровна и Екатерина I
Дети
от 1-го брака: сын: Алексей Петрович
от 2-го брака: дочери: Анна, Елизавета, Наталья (ум. в детстве)
сын: Пётр (ум. в детстве)
остальные умерли в младенчестве
Війна почалася в 1927 році після Північного походу, в ході якого за рішенням правого крила Гоміньдану, на чолі якого стояв Чан Кайші, був розірваний союз між Гоміньданом та КПК.
Зміст
1 Перший етап (1927—1936)
1.1 Великий похід
2 Другий етап (1945—1950)
3 Примітки
4 Посилання
Перший етап (1927—1936)
Влітку 1926 року частини китайської Національно-революційної армії (НРА) на чолі з Чан Кайши виступили у військовий похід в Північний Китай (згодом увійшов в історію як Північний похід). Чан Кайши мав намір покінчити з клікою бейянських мілітаристів, що панувала в північних і північно-східних районах Китаю, а по-друге — звільнити від іноземців так звані «відкриті» порти, в яких раніше їм було дозволено вести торгівлю.
У міру просування на північ НРА вела успішні військові дії проти мілітаристських лідерів. На початку 1927 року під контроль урядових військ перейшли провінції Хунань, Цзянси, Фуцзянь. Вожді мілітаристів, побоюючись розгрому з боку НРА, переходили на її сторону для збереження своїх сил. 21 березня 1927 року війська Чан Кайши взяли Шанхай. Однак у цей момент між Гоміньданом і китайськими комуністами почали виникати розбіжності. Найважливішою їх причиною стала стратегія комуністів, що викликала невдоволення серед населення і суперечила прагненню гоміньданівців до відновлення стабільності в країні. Комуністи, у свою чергу, виступали проти отримання коштів на потреби держави з боку великих землевласників та іноземних капіталістів.
Як наслідок, в квітні 1927 року Чан Кайши, побоюючись можливого захоплення влади комуністами, розірвав зв'язки з КПК, а також відмовився від присутності на території Китаю військових радників з СРСР. Почалися арешти членів КПК. У період з 12 по 15 квітня тривали масові арешти комуністів на території Китаю: були розгромлені комуністичні організації в містах Нанкін, Ханчжоу, Нінбо, Аньцін, Фучжоу. Комуністичні виступи в Шанхаї, що виникли на початку місяця, були жорстоко придушені. Квітневі події 1927 згодом отримали назву Шанхайська різанина.
Объяснение:
Парфянское царство - 1,3
Кушанская держава - 2,4
Объяснение:
Пометь мой ответ как "лучший"!