Что я думаю о магии
Объяснение:
Что я думаю о магии - это очень интересный вопрос. При одном слове "магия" мне кажется что вот-вот произойдет какое-то маленькое чудо. Думаю многим хотелось бы иметь возможность пользоваться магическими силами. Порой мне кажется что сон который все мы видим очень похож на проявление магии. Именно во сне человек волен делать что ему вздумается, кушать много разных сладостей, увидеть самых удивительных животных и быть тем кем он хочет. Вообще магия проявляется постоянно в нашей повседневной жизни. Например можно сказать что магия это: рождение человека. возрождение природы весной, возможности человека в этом мире. Те кто под магией понимают только накопленную ману и заклинания, те просто работают в шаблонном мыслительном поле. Магия это настоящая любовь. Магия это видеть то что другие не видят. Магия всегда была и остается с нами, вопрос лишь как мы к ней относимся, как к науке или как к чему-то что приносит улыбки на наши лица.
Многие ученые долгими годами пытались доказать существование магии в природе, даже предлагали вознаграждение за то что, человек покажет свои Однако этого не произошло магия так и осталась для них не разгаданной загадкой.
Представьте на минуту что, у вас есть возможность использовать один раз магическую как в сказках, и только во благо то что бы вы сделали? Я бы сделала (напиши что бы ты сделал(а) во благо мира).
Подведу итог что для меня магия. Я считаю что магия это лучик надежды в которую стоит верить, а также нужно верить в самого себя и в свои возможности.
Объяснение:
Германия была объединена в течении многих лет, после Французской угрозы, северо германские государства добровольно объединились в северо германскую конфедерацию на основе Пруссии, затем Франко-Прусская война и победа, после неё союзные гос-ва с югу вошли в конфедерацию и была объявлена Германская Империя. Италия объединилась исключительно военным путём, в конфликте участвовало множество королевств, Сардиния же смогла захватить все оставшиеся области, оставив Папскую область, лишь с одним ватиканом в виде марионеточного государства.
С низу ответ
Объяснение:
В українській історичній науці цій проблемі приділяється недостатньо уваги, хоча останнім часом науковці все активніше звертаються до неї. Окремі питання становлення ринкових відносин в Україні розглядають у своїх дослідженнях І. О. Гуржій та О. А. Пиріг.
Проблеми торговельно-промислового обміну між Україною та Білорусією, Молдовою простежуються у публікаціях К. Завальнюк та Р. І. Стовбун. Праці Б. А. Кругляк розглядають національні та соціальні аспекти діяльності торговельної буржуазії, розвиток ярмаркової торгівлі, М. К. Шацилло - питання трансформації купецтва, В. В. Крутіков - чисельність та прибутки української буржуазії напередодні революції 1905-1907 рр.
Широкий спектр загальних питань, пов’язаних із суспільними явищами на зламі тисячоліть, розглянуто у збірці статей науковців відділу історії України XIX - початку XX ст. Інституту історії України НАН України. Таким чином, побіжний історичний огляд показує широту проблеми і багатоплановість її аспектів, які досі не досліджено.
19 лютого 1861 р. з’явився царський маніфест про звільнення селян від кріпосницької залежності, що поклало початок буржуазним реформам. Протягом 1860-1870-х рр. було проведено земську, судову, міську, фінансову та ін. реформи. Найбільший вплив мало скасування кріпосного права. Воно враховувало інтереси поміщиків і було руйнівним для селянства. Тільки на Правобережжі селянські наділи збільшилися за рахунок земель польських поміщиків, в інших регіонах України селяни були позбавлені 1 млн. десятин. Крім того, селяни мали протягом 49 років викуповувати землю за високими цінами. І все ж реформа відкрила шлях ринковим відносинам у сільському господарстві, формуванню робітничого класу, промисловій революції.
Земська (на Правобережжі вона проводилася тільки в 1911 р.) та міська реформи поклали початок становленню місцевого самоврядування, що позитивно вплинуло на розвиток громадської активності заможних верств населення й сприяло становленню нового класу - буржуазії. Загалом проведені реформи, незважаючи на їх половинчатість, сприяли розвитку капіталізму в усіх сферах виробництва.
Протягом другої половини ХІХ - на початку ХХ ст. сформувалися три потужних промислових центри:
Донецький вугільно-металургійний,
Криворізький залізорудний,
Нікопольський марганцевий.
Особливе місце займав Донбас. Протягом 60-80-х рр. XIX ст. в Донбасі видобуток вугілля зріс з 6 до 85,3 млн. пуд., йшло активне будівництво металургійних заводів, що свідчило про появу вугільно-металургійного регіону. Промисловому розвитку сприяло будівництво залізниць. Велике значення для подальшого економічного розвитку України мало започаткування у 1880-х рр. промислової розробки Криворізького басейну й введення в експлуатацію Катеринославської залізниці, яка з’єднала Донбас із Кривим Рогом та Придніпров’ям.
Наприкінці ХІХ ст. продовжувала розвиватися залізнична мережа Донбасу, обсяги й номенклатура продукції металургійних заводів. Юзівський та Сулинський металургійний заводи внесли вагомий внесок у промисловий розвиток України. На Всеросійській промисловій та художній виставці 1896 р. Сулинський завод одержав золоту медаль за впровадження доменної плавки й мартенівського виробництва на антрациті.
Дещо інакше виглядав завод Юза, який розпочав свою діяльність з використання застарілих технологій, проте під тиском часу та конкурентів змушений був брати приклад з Сулинського заводу й запровадити нові технології виплавки чавуну та сталі. Це дозволило йому у 1900 р. на Всесвітній виставці у Парижі отримати "Гран-прі" за високу якість продукції. Зростала й продуктивність заводу. У 1899 р. на Юзівському заводі було виплавлено 17,7 млн. пуд. чавуну. За чверть століття виплавка чавуну на ньому зросла у 42 рази. У кінці ХІХ ст. в Україні вже діяли 17 металургійних і 65 машинобудівних заводів.
Серед металургійних підприємств виділялися такі, як Дружківський, Донецько-Юріївський, Петровський, Ольховський, Краматорський, Кадіївський, Гартмана. Найбільшою продуктивністю відзначався Петровський - на 1900 р. на ньому було виплавлено 9,3 млн. пуд. чавуну та 8,1 млн. пуд. сталі, у той час як, наприклад, Дружківський завод давав 5,9 млн. пуд. чавуну та 6,1 млн. пуд. сталі, а інші - значно менше. Одночасно зростав і вуглевидобуток. З 1861 по 1900 р. він збільшився у 115 разів. Отже, в Донбасі склалася потужна металургія, яка посіла перше місце в імперії за обсягом виробництва.
Наддніпрянська Україна посіла друге місце в промисловому виробництві імперії. Тут було сконцентровано майже 30% промислових підприємств країни, які виготовляли 20,7% промислової продукції. Україна давала половину загальноросійського видобутку залізної руди, стільки ж - чавуну та сталі, три чверті вугілля і майже стільки ж залізничних рейок. Промисловість таких міст, як Київ, Харків, Катеринослав, Одеса, Херсон, Миколаїв, Єлісаветград, Кременчук, Луганськ, Юзівка та Маріуполь, у 1900 р. виробляла 70% усієї української промислової продукції.
Я верю ,что магия существует. Конечно,она не такая значительная ,но ее можно увидеть в мелочах, например: предновогодние настроение,хочется верить в эту сказку. Проникаешь всем телом в эту магическую атмосферу. Ты начинаешь верить в волшебство.
от меня*
Я верю что Хогвартс СУЩЕСТВУЕТ))
10 очков Гриффиндору!