Семья из г. Ташкент стала миллионерами, имея в кармане лишь 100$
В день они выводят по 1000$, так что не затягивай, инсайд ...

Юная миллионерша из города Ташкент проболталась, как разбогатела

Мама из г. Ташкент сделала свою семью миллионерами и ты сможешь
Друкувати
Запитати
Надіслати другу
Поділитись
Підписатись на новини
Князі Київської Русі та їх зовнішня політика
Передумови створення великої Київської держави. Політика розширення територій. Європейська інтеграція Київської Русі. Занепад зовнішньої політики Київської Русі
Передумови створення великої Київської держави.
Політика розширення територій.
Європейська інтеграція Київської Русі.
Занепад зовнішньї політики Київської Русі.
Висновок.
Література
На середину ІХ ст. у різних частинах східнослов'янскої території сформувалися три великі політичні утворення, відомі в арабських джерелах під назвою Куявії, Славії, та Арсанії. Куявію ототожнюють з Київською Руссю, державою далекого нащадка Кия - Аскольда, Славія -це об'єднання ільменських словен та окремих неслов'янських народів, майбутня Новгородська земля. Її столицею була Ладога. Арсанія знаходилася в Приазов'ї та Надчорномор'ї, де пізніше утворилося Тмутороканське князівство.
В часи Аскольда та Діра Київська держава вперше заявила про себе світу. На світанку 18 червня 860 року руський флот з 200 суден раптово вдерся до бухти Константинополя Золотий Ріг. Напад русів виявився настульки несподіваним для візантійців, що берегова сторожа не встигла на дати нападникам дійову відсіч. Візантійському урядові довелося сплатити контрибуцію ватажкові русичів - князю Аскольду, аби він припинив облогу. Так уперше Київське князівство сповістило середньовічний світ про своє існування й початок боротьби за першість з Візантією на Чорному морі, Південно-Східній Європі та Передній Азії. Внаслідок вдалих походів на володіння Візантії, Київська держава уклала дуже вигідні договори, князь Аскольд прийняв християнство і здійснив перше хрещення Русі, яке, однак торкнулося тільки верхівки суспільсва. Київська держава почала виходити на міжнародну арену.
Чутки про успіхи Аскольда і Діра дійшли до Новгороду. Рюрика вже не було в живих, а його син Ігор (по скандинавськи Інгвар) був ще замалим, аби стати на чолі дружини. Похід на Київ очолив Олег (по скандинавськи Хелги), якого Рюрик зоставив опікуном Ігора до його повноліття. Олег зібрав дружину з варягів, фінів та слов'ян, взявши з собою також і Ігора. Прибувши в Київ в 882 році, хитрощами виманив Аскольда та Діра за міські стіни та обвинувативши в самоправстві, стратив й захопивши владу став правити Київським князівством.
Олег був обдарованим та рішучим правителем, за його правління він підкорив полян та древлян, затвердивши своє право збирати з них данину , що не сподобалось хозарам, які розпочали з ним війну, за що Олег зруйнував їхні порти на Каспійському морі. Також добрих результатів дали воєнні походи на Візантію в 907 та 911 роках, коли Олег на чолі великої армії напав на Константинополь та пограбував його. В результаті воєнна сила Олега здійснила потрібний вплив Візантію, й греки пішли на підписання торгового договору, вельми вигідного для київського князя.
Після смерті Олега великим київським князем став Ігор (912-945), який перші роки князіння провів в походах по приборканню повсталих древлян та уличів і тільки після вирішення внутрішніх проблем він зміг продовжити справу Олега - далекі торгово-загарбницькі єкспедиції. Головним змістом його зовнішньої політики було зміцнення авторитету держави, розширення володінь та забезпечення інтересів торгівлі з іноземними країнами, особливо з Візантією. В 940 р. він поширив свою владу на східний Крим і Тамань, де було створене Тмутараканське князівство. В 941 р. мирний договір закладений Олегом з Візантією втратив силу й Ігор на чолі флоту відправився в морський похід на Константинополь. Але візантійці з до нового винаходу - "грецького вогню" знищили майже весь його флот, змусивши Ігоря до ганебної втечі. Ця поразка привела до підписання в 944 році нового принизливого мирного договору з Візантією, який вводив обмеження купцям з Київської держави.
Після загибелі Ігоря в засідці древлян в 945 році, державу очолила його дружина княгиня Ольга (945-9
Законы Драконта славились своей суровостью, и даже можно сказать жестокостью. За воровство, даже совсем незначительное полагалась смертная казнь. В законах Драконта убийства делятся на несколько категорий: умышленные, неумышленные или совершенные при обороне. Умышленные убийства подлежали суду и наказывались смертной казнью, а причинение телесных повреждений - изгнанием. Наказанием за неумышленное убийство было тоже изгнанием.А если вдруг этот неумышленный убийца помирился с родственниками убитого, то он мог возвратиться из изгнания, и с него не требовали выкуп. Убийства с целью самообороны наказанию не подлежали! надеюсь это то, чего ты хотел:) Архонт-высшее должностное лицо в древнегреческих полисах. Демократия-политический режим, в основе которого лежит метод коллективного принятия решений с равным воздействием участников на исход процесса или на его существенные стадии . Тиран- в Древней греции лицо, насильственно захватившее власть. Реформа-усовершенствование в какой-либо сфере жизни, не затрагивающее функциональных основ, или преобразование, вводимое законодательным путём. Народное собрание-племенное собрание; в племенах — орган самоуправления, состоящий из всех носить оружие мужчин, принадлежащих к племени .
1) В 1198 году после смерти галицкого князя Владимира Ярославича, Роман Мстиславич все же присоединил его княжество к своим владениям, превратившись в правителя большой и могущественной державы. Многие стали бояться правителя Галицко-Волынской Руси. Видимо по этой причине испортились отношения Романа Мстиславича с тестем, вставшим в 1194 году великим киевским князем. Этот конфликт усугубил разрыв с женой. В конце концов, Роман отправил ее к ненавистному тестю, а сам женился на полюбившейся ему боярышне Анне. Межгосударственный конфликт и семейная драма привели к войне. В 1202 году во главе большого войска Роман овладел Киевом, изгнал бывшего тестя, а на великое княжение посадил двоюродного брата Ингваря Ярославича. Впоследствии он ненадолго примирился с Рюриком, но затем вновь стал воевать с ним, захватил в плен и приказал постричь в монахи. На протяжении долгих лет Роман Мстиславич вел войны с половцами и литовскими племенами. Укрепляя свою власть, он жестоко расправлялся с мятежным галицким боярством. С непокорных бояр сдирали кожу, их расстреливали из луков, четвертовали, живыми закапывали в землю. Многие галичане от княжеских расправ, бежали за пределы родной земли. Впрочем, это вполне отвечало политике Романа Мстиславича. Летописец передает его слова, сказанные по такому случаю своим приближенным: "Не передавивши пчел, меду не есть". О могучем правителе Южной Руси знали и в Европе. Римский папа Иннокентий III присылал к Роману своих послов, обещая признать его королем, но лишь в обмен на принятие католичества. Князь решительно отказался, оставшись верен православным заветам. При галицком дворе некоторое время жил бежавший от крестоносцев, захвативших во время IV крестового похода Константинополь, византийский император Алексей III Ангел. Последней войной Романа Мстиславича стала война с князем-сеньором Польши Лешко Белым (Краковским), отказавшимся передать ему ряд пограничных волостей в награду за его прежние заслуги. Русское войско осадило Люблин, затем перешло Вислу и стало лагерем у города Завихвост. Там Романа нашли послы, прибывшие от краковского князя. В разгар переговоров, понадеявшись на заключенное перемирие, он с небольшим отрядом поехал на охоту, но попал в устроенную поляками засаду и погиб в жестоком бою 19 июня 1205 году. Об этом князе говорили: "Он стремился на поганых, как лев, сердит был, как рысь, губил их, как крокодил, перелетал земли их, как орел, и храбр он был, как тур, ревновал деду своему Мономаху".
Культура
Логіка
Менеджмент
Міжнародні відносини
Педагогіка
Політологія
Правознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Туризм
Українська література
Філософія
Реклама
Реклама


Семья из г. Ташкент стала миллионерами, имея в кармане лишь 100$
В день они выводят по 1000$, так что не затягивай, инсайд ...

Юная миллионерша из города Ташкент проболталась, как разбогатела

Мама из г. Ташкент сделала свою семью миллионерами и ты сможешь
Друкувати
Запитати
Надіслати другу
Поділитись
Підписатись на новини
Князі Київської Русі та їх зовнішня політика
Передумови створення великої Київської держави. Політика розширення територій. Європейська інтеграція Київської Русі. Занепад зовнішньої політики Київської Русі
Передумови створення великої Київської держави.
Політика розширення територій.
Європейська інтеграція Київської Русі.
Занепад зовнішньї політики Київської Русі.
Висновок.
Література
На середину ІХ ст. у різних частинах східнослов'янскої території сформувалися три великі політичні утворення, відомі в арабських джерелах під назвою Куявії, Славії, та Арсанії. Куявію ототожнюють з Київською Руссю, державою далекого нащадка Кия - Аскольда, Славія -це об'єднання ільменських словен та окремих неслов'янських народів, майбутня Новгородська земля. Її столицею була Ладога. Арсанія знаходилася в Приазов'ї та Надчорномор'ї, де пізніше утворилося Тмутороканське князівство.
В часи Аскольда та Діра Київська держава вперше заявила про себе світу. На світанку 18 червня 860 року руський флот з 200 суден раптово вдерся до бухти Константинополя Золотий Ріг. Напад русів виявився настульки несподіваним для візантійців, що берегова сторожа не встигла на дати нападникам дійову відсіч. Візантійському урядові довелося сплатити контрибуцію ватажкові русичів - князю Аскольду, аби він припинив облогу. Так уперше Київське князівство сповістило середньовічний світ про своє існування й початок боротьби за першість з Візантією на Чорному морі, Південно-Східній Європі та Передній Азії. Внаслідок вдалих походів на володіння Візантії, Київська держава уклала дуже вигідні договори, князь Аскольд прийняв християнство і здійснив перше хрещення Русі, яке, однак торкнулося тільки верхівки суспільсва. Київська держава почала виходити на міжнародну арену.
Чутки про успіхи Аскольда і Діра дійшли до Новгороду. Рюрика вже не було в живих, а його син Ігор (по скандинавськи Інгвар) був ще замалим, аби стати на чолі дружини. Похід на Київ очолив Олег (по скандинавськи Хелги), якого Рюрик зоставив опікуном Ігора до його повноліття. Олег зібрав дружину з варягів, фінів та слов'ян, взявши з собою також і Ігора. Прибувши в Київ в 882 році, хитрощами виманив Аскольда та Діра за міські стіни та обвинувативши в самоправстві, стратив й захопивши владу став правити Київським князівством.
Олег був обдарованим та рішучим правителем, за його правління він підкорив полян та древлян, затвердивши своє право збирати з них данину , що не сподобалось хозарам, які розпочали з ним війну, за що Олег зруйнував їхні порти на Каспійському морі. Також добрих результатів дали воєнні походи на Візантію в 907 та 911 роках, коли Олег на чолі великої армії напав на Константинополь та пограбував його. В результаті воєнна сила Олега здійснила потрібний вплив Візантію, й греки пішли на підписання торгового договору, вельми вигідного для київського князя.
Після смерті Олега великим київським князем став Ігор (912-945), який перші роки князіння провів в походах по приборканню повсталих древлян та уличів і тільки після вирішення внутрішніх проблем він зміг продовжити справу Олега - далекі торгово-загарбницькі єкспедиції. Головним змістом його зовнішньої політики було зміцнення авторитету держави, розширення володінь та забезпечення інтересів торгівлі з іноземними країнами, особливо з Візантією. В 940 р. він поширив свою владу на східний Крим і Тамань, де було створене Тмутараканське князівство. В 941 р. мирний договір закладений Олегом з Візантією втратив силу й Ігор на чолі флоту відправився в морський похід на Константинополь. Але візантійці з до нового винаходу - "грецького вогню" знищили майже весь його флот, змусивши Ігоря до ганебної втечі. Ця поразка привела до підписання в 944 році нового принизливого мирного договору з Візантією, який вводив обмеження купцям з Київської держави.
Після загибелі Ігоря в засідці древлян в 945 році, державу очолила його дружина княгиня Ольга (945-9