Революція 1848—1849 років у Німеччині (нім. Deutsche Revolution von 1848/49) або Березнева революція (нім. Märzrevolution) — революційні події, які тривали з березня 1848 до пізнього літа 1849 в Німецькому союзі, відома також під назвою «Баденська війна».
Вони були частиною буржуазно-демократичних і національних повстань у великих частинах центральної Європи.
Його головною внутрішньою пружиною стало питання про об'єднання Німеччини, усуненні втручання князів, правлячих феодальних сил в господарське життя німецьких держав, що відкриває шлях подальшому розвитку капіталістичних відносин. Ідеї об'єднання Німеччини знайшли широке розповсюдження серед ліберальної буржуазії. Під час революції був створений перший загальнонімецький парламент — Франкфуртські національні збори і була скасована цензура.
Людовик, несомненно, казнил по собственному желанию путём сожжения или обезглавливания: двоих своих жен, двадцать сверстников, четверых ведущих государственных служащих, шестерых близких соратников и друзей, одного кардинала и множество аббатов.
То есть что мы имеем. 72000 казнённых - это общее количество казнённых в его правление, а не только за бродяжничество. Цифру современные историки ставят по сомнение.
Цифра в 4 тысячи казнённых при Иване Грозном у историков вызывает большее доверие, так как она названа самим царём в "Памятнике Ивана Грозного". Хотя тут надо поставить под сомнение утверждение некоторых несведущих людей о том, что 4 тысячи казнённых - исключительно аристократы. Не только, много и простых людей, не названных по имени, а просто, к примеру, 5 человек. Вывод: по своим деяниям Людовик VIII и Иван Грозный по крайней мере сопоставимы. Количество жертв французского короля конечно преувеличено, НО дыма без огня не бывает. По количеству казнённых настоятелей монастырей Людовик Грозного всяко переплюнул. В моральном плане Иван Васильевич даже выглядит лучше Людовика. Последнему чувство раскаяния было совершенно чуждо.
Во все времена религия в своей практике использовала все виды искусства – музыку, изобразительные искусства, драматургию, поэзию, ораторское искусство и литературу (притчи) . Направленная на внушение людским массам идей определённой системы, что предполагало установление общего языка, она неизбежно в своих основополагающих священных книгах отражала научное знание, накопленный опыт и мудрость человечества.
Искусство, например, музыка существовало всегда и вне церкви как фольклор, а примерно с XII века историки музыки прослеживают и то, чему было дано название “третий пласт” – светское, бытовое искусство, от трубадуров, карнавальной музыки и т. п. до современной оперетты и рока. Однако церковь растила, формировала и использовала музыку высокого духовного плана, в которой развивалась и форма, техника искусства и его высокие художественные нормы.
Искусство неоценимо важно в религиозном ритуале, так как оно обладает удивительной укреплять восприятие интуитивных (в том числе мистических) идей, эмоций, мироощущений, доводя людей до экстаза, катарсиса. Синкретическое искусство ритуала, совокупное действие различных его видов является особым дополнительным фактором.
Революція 1848—1849 років у Німеччині (нім. Deutsche Revolution von 1848/49) або Березнева революція (нім. Märzrevolution) — революційні події, які тривали з березня 1848 до пізнього літа 1849 в Німецькому союзі, відома також під назвою «Баденська війна».
Вони були частиною буржуазно-демократичних і національних повстань у великих частинах центральної Європи.
Його головною внутрішньою пружиною стало питання про об'єднання Німеччини, усуненні втручання князів, правлячих феодальних сил в господарське життя німецьких держав, що відкриває шлях подальшому розвитку капіталістичних відносин. Ідеї об'єднання Німеччини знайшли широке розповсюдження серед ліберальної буржуазії. Під час революції був створений перший загальнонімецький парламент — Франкфуртські національні збори і була скасована цензура.