Плюсы:
Отмена сословий, уничтожение привилегий дворянства и духовенства. Дворянство паразитировало на крестьянском труде, духовенство обогащалось и вело мирской образ жизни. Революция отменила наследственное дворянство, национализировала церковное имущество, церковники стали чиновниками.
Свержение прогнившей монархии.
Система управления государственными делами была неэффективной, королевский двор пребывал в роскоши, процветала коррупция.
Провозглашение равенства всех людей. В Средние века человек рождался господином или рабом, французская революция впервые громко заявила о равных правах всех людей.
Изменение финансовой системы. Налоги стали платить по размеру доходов и имущества.
Рост патриотизма. В течение всей революции велись войны с внешним врагом. Угроза независимости страны сплотила все слои общества, сформировала французскую нацию.
Развитие промышленности, торговли. Были сняты ограничения на гильдии (до революции ремесленники могли заниматься только одним видом деятельности). Убраны препятствия в торговле (внутренние таможни).
Созданы избираемые органы власти. Талантливые и люди получили больше возможностей пробиться к управлению страной. Представители третьего сословия стали участвовать в законотворчестве.
Принятие конституций, в которых обозначены права людей на равенство перед законом, на собственность, на работу.
Административная реформа, поделившая государство на департаменты, округа и коммуны. Управление стало более эффективным.
Распространение идей по всему миру. В Латинской Америке страны – колонии добились независимости, в Европе одна за другой в 19 веке рушились старые монархии, формировался более прогрессивный строй.
Минусы:
Крестьяне и рабочие не стали свободными. Часть крестьян получила в собственность или в аренду земельные участки, но большинство по-прежнему осталось вынуждено батрачить на господ, платить непосильные налоги и еле сводить концы с концами. Развитие промышленности дало работу значительному числу людей, но эксплуатация рабочих только увеличилась.
Высокий имущественный ценз для участия в выборах. Органы власти стали выборными, но право избирать имели люди с определенным доходом и имуществом. Поэтому огромные массы простого люда не имели возможности влиять на состав власти, на политику и принимаемые решения.
Закон Ле-Шапелье о запрете рабочих стачек и организаций. Возникавшие одна за другой фабрики и различные производства требовали дешевую рабочую силу, но рабочие не могли поднимать свой голос против низкой оплаты, тяжелых условий труда, длинного рабочего дня. Нарождающийся капитализм требовал прибыли любой ценой.
Огромное количество жертв. По некоторым оценкам, погибло 2 млн граждан от террора, и до 2 млн солдат и офицеров в войнах. В годы якобинской диктатуры «республиканская бритва» (так прозвали гильотину, изобретение некоего «доктора Гильотена»), унесла жизни тысяч людей. Казнили за недостаточный энтузиазм, за высказывание недовольства действиями властей.
Деспотизм, завершивший годы перемен и потрясений. Генерал Бонапарт, захватив власть и позднее провозгласивший себя императором, создал авторитарный режим, далекий от идеалов революции. После его свержения в 1815 г. во Франции была восстановлена монархия, против которой бился народ, штурмуя Бастилию.
Объяснение:
ответ: Середньовічні школи та університети
У розвитку середньовічної освіти велику роль відігравало християнство. При монастирях і храмах відкривали перші ніколи, головним предметом у яких було письмо. Зошитів тоді ще не було, й учні вчилися писати загостреною паличкою на покритих воском дощечках. У V-X ст. освічених людей в Європі було мало, і навіть не всі королі вміли читати й писати.
Проаналізуйте схему та поясніть, як пов’язані зміни у суспільстві та виникнення потреби в освічених людях.
В ХІ-ХІІ ст. з’явилися школи для всіх бажаючих, незалежно від їхньої національності й походження, де викладали «сім вільних мистецтв» . Вільними їх називали тому, що опановувати їх могли лише вільні люди, а мистецтвом вважалася діяльність, спрямована на осмислення, творче сприйняття навколишнього світу, що також робить людину вільною. Створена ще в Давньому Римі, така освіта діяла протягом усього Середньовіччя. Цикл навчальних предметів складався з двох частин — тривіума6 і квадривіума.
* Тривіум — перші три науки, які мали опанувати студенти, від цього слова походить слово тривіальний — дуже простий, звичайний
У ХІІ-ХІІІ ст. викладачі й студенти міських шкіл почали створювати особливі об’єднання, що називались університетами.
Університет (від латинського — «сукупність, спільнота») — вищий навчальний заклад, де готують спеціалістів із різних галузей знань, ведуть наукову роботу.
Університети не тільки давали високий рівень освіти та свободи, а й забезпечували розвиток науки, міста і навіть держави, у якій вони діяли. Найперші з них виникли в Болоньї (Італія), Парижі (Франція), Оксфорді (Англія). До кінця XV ст. у Європі було засновано понад 60 університетів. Університети самі обирали свого очільника — ректора, самостійно визначали склад викладачів і могли судити своїх учнів. Учні називалися студентами, що на латиниці означає «старанно вчитися».
В університетах так само вивчали «сім вільних мистецтв», але на вищому рівні. Провчившись п’ять-сім років, можна було вступити на старші факультети — богословський, юридичний і медичний. Основними заняттями вважалися лекції, що читалися вранці та ввечері. Одягнений у чорну мантію магістр-викладач читав уголос яку-небудь учену книгу, не дозволяючи собі ні на букву відступити від тексту.
Інший вид занять — диспути — словесні двобої, під час яких студенти вже мали право не тільки поставити запитання викладачу, а й виступити самі й навіть запропонувати будь-яку тему для обговорення. Перемагав на диспуті не той, хто більше знав, а той, хто переконливіше доводив свою точку зору.
2 Життя середньовічного студентка
Чимало студентів походили з городян, селян і небагатих рицарів, тому, аби заплатити за навчання і житло, вони змушені були заробляти уроками чи просити милостиню.
Навчання в усіх університетах велося латиною, тому студент міг почати своє навчання в одному університеті, а закінчити його в іншому місті чи в іншій країні. Аби підтримати один одного, студенти різних країн об’єднувалися в земляцтва.
ІЗ ТВОРУ НЕВІДОМОГО АВТОРА ПРО НАВЧАННЯ В ПАРИЖІ НА ПОЧАТКУ XIII ст.
Майже всі паризькі школярі [студенти] займалися виключно тільки тим, щоб учитися й досліджувати щось нове.
Одні навчалися виключно для того, щоб знати, але це тільки цікавість, інші — аби прославитись, але це марнославність; нарешті, дехто вчився, щоб діставати пізніше вигоду, але це користолюбність. Дуже небагато хто з них навчався, щоб здобувати науку або навчати інших.
Объяснение:
Объяснение:
Ты лох