Самым прямым последствием крестовых походов, если оставить в стороне гибель миллионов людей, было основание на Востоке, за счет мусульман и Византийской империи, нескольких католических государств, занятых французскими рыцарями и итальянскими купцами. Эти европейцы, никогда не достигавшие большого числа, были вытеснены, и единственными следами их пребывания на Востоке остались развалины их замков в портах и горах Греции и Сирии. Но в течение двух веков своего господства на Востоке крестоносцы установили правильные сношения между христианами Европы и мусульманскими государствами.
Мусульманская культура господствовала по всему африканскому побережью и в Южной Испании; христиане находились в регулярных торговых сношениях с египетскими, тунисскими и испанскими мусульманами и византийскими греками. Нам хорошо известно, что заимствовали христиане у Востока; но относительно отдельных предметов или обычаев мы редко знаем, перешли ли они в Европу через Испанию, Сицилию, Византийскую империю или крестоносцев. Считать последствием и влиянием крестовых походов все восточные обычаи, господствовавшие в Европе в средние века, значит преувеличивать их влияние или подводить под это все сношения христиан с мусульманами.
Объяснение:
1. Отже, козацькі літописи відіграли винятково важливу роль у розвитку українознавства. По-перше, вони збагатили знання про формування української нації в козацько-гетьманську добу, про її боротьбу за волю, незалежність і власну державність. По-друге, літописи стали цінним джерелом для подальших українознавчих досліджень, оскільки проливають світло на всі проблеми буття українського народу в добу модерної історії. По-третє, поява козацьких літописів засвідчила потужний поступ інтелектуального і духовного розвитку українського народу, його природне тяжіння до самопізнання, до засвоєння надбань освіти і культури, сконцентрованих в українознавстві. По-четверте, козацькі літописи послужили надійним містком, який поєднав літописну традицію княжої доби зі становленням наукового українознавства середини і 2-ої половини ХІХ ст. Власне, вони вже не були літописами у буквальному значенні слова, а виступали як історико-літературні твори з елементами наукового осмислення подій, явищ і фактів. За своїм інформаційним потенціалом вони не вичерпали свого джерельного значення і в сучасних умовах.
Подробнее - на -
Объяснение:
Отже, козацькі літописи відіграли винятково важливу роль у розвитку українознавства. По-перше, вони збагатили знання про формування української нації в козацько-гетьманську добу, про її боротьбу за волю, незалежність і власну державність. По-друге, літописи стали цінним джерелом для подальших українознавчих досліджень, оскільки проливають світло на всі проблеми буття українського народу в добу модерної історії. По-третє, поява козацьких літописів засвідчила потужний поступ інтелектуального і духовного розвитку українського народу, його природне тяжіння до самопізнання, до засвоєння надбань освіти і культури, сконцентрованих в українознавстві. По-четверте, козацькі літописи послужили надійним містком, який поєднав літописну традицію княжої доби зі становленням наукового українознавства середини і 2-ої половини ХІХ ст. Власне, вони вже не були літописами у буквальному значенні слова, а виступали як історико-літературні твори з елементами наукового осмислення подій, явищ і фактів. За своїм інформаційним потенціалом вони не вичерпали свого джерельного значення і в сучасних умовах.
Объяснение:
Кресто́вые походы — серия религиозных военных походов XI—XV веков из Западной Европы против мусульман и не только[1].
В узком смысле — походы 1096—1272 годов в Палестину, направленные на освобождение святынь христианства[2] (в первую очередь Иерусалима с Гробом Господним), против турок-сельджуков.
В более широком смысле — также и другие походы, провозглашаемые римскими папами, в том числе более поздние, проводившиеся с целями обращения в христианство язычников Прибалтики и подавления еретических и антиклерикальных течений в Европе (против катаров, гуситов и др.), а также походы на Османскую империю в более позднее время.