1.1. Одаривали парей и послов, выплачивали жаловане на кожу войску и ственные долги Золотом и 12. Свое нынешнее название «Великий Шелковый путь» та дренная сеть другие купцов обрела лишь в
5 березня 1953 помер Сталі - це кінець Доби сталінщини. Кілька місяців боротьби у верхівці - і до влади прийшов Микита Сергійович Хрущов. Став І секретарем ЦК КПРС. Протягом попередніх років (1938-1947) керував Україною. Хоч сам, будучи членом ЦК, був причетний до сталінських злочинів, але розумів необхідність лібералізації-пом'якшення в суспільстві. Почали випускати в'язнів (власне, ще з весни), а слідом - реабілітація (випрадання невинно засуджених) правда, усі відомі, в т.ч. і укр діячі культури - переважно-посмертно. Але далі реаб пішла на спад, а з кінця 1950-х поч нові репресії , щоправда, не носили такого масового страхітливого характеру, як в добу сталінщини). Відбулися відповідно деякі реформи судової системи. каральних органів. А на ХХ з'їзді КПРС М. Хрущов навіть виступив з таємною доповіддю "Про культ особи та його наслідки" . І це був справжній громадянський подвиг. Проте Хрущов був людиною цієї системи, та й СРСР залишався тоталітарною державою, і так само,як на кінець 50-х рр. пішла на спад реабіл, в СРСР сформувався культ нового вождя - за тоталіт д-ви інакше і бути не могло. А ця епоха- правління Хрущова (1953-1964), ввійшла в історію як період "Десталінізації" - період 1953-1964 рр., який хар-ся проведенням заходів, спрямованих на усунення найбільш неприйнятних проявів сталінського режиму та спроб проведення соціально-економічних і політичних реформ, покликаних прикрасити фасад комуністичного суспільства. (Косметичний ремонт- тому що більшість реформ носили поверховий характер (не зачепили основ існуючого тоталітарного ладу-панування КПРС. а тому, в принципі не могли бути успішними), суперечливий х-р (були і позитивні , і негативні моменти, та і методи, і управлінці на місцях робили їх такими), незавершений х-р - хаотичні і не доведені до кінця. Інша назва періоду - період "відлиги" - так назвав його рос письменник І. Еренбург -"потепління серед тоталітарної зими", і це найбільш влучна і ємна характеристика в усіх аспектах. Інша - період волюнтаризму (щоб доступніше - керівництво державою з позиції сили волі (часом абсурдної - від авт.) однієї особи, без врахування реальних об'єктивних умов, суспільних, економічних законів). так само, як і період, особа Хрущова є суперечливою: одні наз його авантюристом і дилетантом, інші - видатним діячем.
1. Этот государственный деятель являлся фаворитом Анны Иоановны. По ее завещанию был назначен регентом при Иване VI/ Признания у русского народа так и не получил. О ком речь? 2) Этот вельможа являлся фаворитом императора Петра II. В канун его смерти Иван Долгоруков участвовал в составлении подложного завещания, по которому власть в стране должна была перейти его сестре, несостоявшейся императрице Е.А. Долгорукой. О ком речь? 3) Этот полководец начинал свою деятельность обычным денщиком в потешных полках Петра Великого, а впоследствии стал одним из четырех генералиссимусов нашей страны. О ком речь? 4) Этот император получил свой титул будучи совсем младенцем. Впоследствии, он был свергнут Елизаветой Петровной и стал русской "железной маской". Кто это?
Хоч сам, будучи членом ЦК, був причетний до сталінських злочинів, але розумів необхідність лібералізації-пом'якшення в суспільстві.
Почали випускати в'язнів (власне, ще з весни), а слідом - реабілітація (випрадання невинно засуджених) правда, усі відомі, в т.ч. і укр діячі культури - переважно-посмертно. Але далі реаб пішла на спад, а з кінця 1950-х поч нові репресії , щоправда, не носили такого масового страхітливого характеру, як в добу сталінщини). Відбулися відповідно деякі реформи судової системи. каральних органів. А на ХХ з'їзді КПРС М. Хрущов навіть виступив з таємною доповіддю "Про культ особи та його наслідки" . І це був справжній громадянський подвиг. Проте Хрущов був людиною цієї системи, та й СРСР залишався тоталітарною державою, і так само,як на кінець 50-х рр. пішла на спад реабіл, в СРСР сформувався культ нового вождя - за тоталіт д-ви інакше і бути не могло. А ця епоха- правління Хрущова (1953-1964), ввійшла в історію як період "Десталінізації" - період 1953-1964 рр., який хар-ся проведенням заходів, спрямованих на усунення найбільш неприйнятних проявів сталінського режиму та спроб проведення соціально-економічних і політичних реформ, покликаних прикрасити фасад комуністичного суспільства. (Косметичний ремонт- тому що більшість реформ носили поверховий характер (не зачепили основ існуючого тоталітарного ладу-панування КПРС. а тому, в принципі не могли бути успішними), суперечливий х-р (були і позитивні , і негативні моменти, та і методи, і управлінці на місцях робили їх такими), незавершений х-р - хаотичні і не доведені до кінця.
Інша назва періоду - період "відлиги" - так назвав його рос письменник І. Еренбург -"потепління серед тоталітарної зими", і це найбільш влучна і ємна характеристика в усіх аспектах.
Інша - період волюнтаризму (щоб доступніше - керівництво державою з позиції сили волі (часом абсурдної - від авт.) однієї особи, без врахування реальних об'єктивних умов, суспільних, економічних законів).
так само, як і період, особа Хрущова є суперечливою: одні наз його авантюристом і дилетантом, інші - видатним діячем.