Перша загальноєвропейська війна у 1618—1648 роках між союзом католицьких і коаліцією протестантських держав. До союзу входили Священна Римська імперія та Іспанія, очолювані імператорською династією Габсбургів, а також німецькі князівства Католицької Ліги (переважно західні та південні: Баварія, Кельн), італійські міста-держави, Португалія. В антигабсбурзькій коаліції перебували протестантські німецькі князівства (переважно східні та північні: Саксонія, Бранденбург-Пруссія, Пфальц, Брауншвейг-Люнебург), Нідерланди, Данія-Норвегія, Англія, Шотландія, Швеція, до яких 1635 року приєдналася католицька Франція. Католицький союз підтримували Римська курія та Річ Посполита, включно з українськими козаками[1][2][3]. Протестантській коаліції допомагали Османська імперія та Московське царство. Причинами війни стало католицько-протестантське релігійне протистояння (Протестантська унія 1608, Католицька ліга 1609), конфлікт між імператором та удільними німецькими князями, національно-визвольні рухи в землях Габсбургів (Чехія, Угорщина, Нідерланди), стара боротьба за домінування в Європі між Німеччиною (Габсбургами) та Францією (Бурбонами). Безпосереднім приводом війни стало чеське повстання.
1. Во время правления Николая I в России активизировалась "пятая колонна", состоявшая из людей с либеральными взглядами. За свою подрывную деятельность в нашей стране им платили в американском посольстве. 2. Николай создал "собственную его величества канцелярию", имевшую широкие полномочия и в целом увеличил количество чиновников. 3. С тем, чтобы дворяне оставались верны нашей стране, а не переводили свои деньги в западные банки и не отправляли детей учиться в западные университеты. 4. Император не освободил крестьян, а скорее ухудшил их положение. Например, запретил участвовать в анонимных обсуждениях и сидеть в твиттере в рабочее время. 5. Основной задачей третьего отделения было наблюдение за врагами народа и разведывательная деятельность против ЦРУ. 6. Увеличение роли чиновников, уменьшение прав крестьян.
