Политика Нуралы, опиравшаяся на поддержку оренбургской администрации, вызывала недовольство простого народа и явилась одной из причин освободительной борьбы казахов под предводительством батыра Сырыма Датова (1783−1797).
В апреле 1786 года Нуралы-хан лишился власти и бежал из степей в Оренбург. В июне того же 1786 года российская императрица Екатерина II отстранила казахского хана Нуралы от ханской власти. Нуралы-хан был отправлен в Уфу, где скончался в 1790 году.
В ходе последовавших боевых действий русской армии удалось, используя пассивность турок, провести успешное форсирование Дуная, захватить Шипкинский перевал и, после пятимесячной осады, принудить лучшую турецкую армию Осман-паши к капитуляции в Плевне. Последовавший рейд через Балканы, в ходе которого русская армия разбила последние турецкие части, заслонявшие дорогу на Константинополь, привёл к выходу Османской империи из войны. На состоявшемся летом 1878 года Берлинском конгрессе был подписан Берлинский трактат, зафиксировавший возврат России южной части Бессарабии и присоединение Карса, Ардагана и Батума. Восстанавливалась государственность Болгарии (завоёвана Османской империей в 1396 году) как вассальное Княжество Болгария; увеличивались территории Сербии, Черногории и Румынии, а турецкая Босния и Герцеговина оккупировалась Австро-Венгрией.
У ХV-ХVІ ст. турецькі феодали в основу своєї політики поклали загарбницькі агресивні війни. Вони захоплювали чужі землі, грабували підкорені народи, брали в полон і продавали в рабство мирних жителів, збирали данину й інші податки. Татарські хани як васали теж мусили брати участь у турецькій експансії. Небезпека знову загрожувала всьому європейському розвиткові, як і під час монгольського нашестя. Особливо багато горя від набігів турецьких султанів і кримських ханів зазнали українці, росіяни та поляки. У 1482 р. кримський хан Менглі-Гірей (1478-1515) напав на Київ, пограбував і підпалив його. Літопис сповіщає, що Менглі-Гірей «град Киев взяв и огнем сожже... полону безчисленно взяша, і землю Киевскую учиниша пусту». Відтоді українські землі майже не знали спокою.У 1450-1556 рр. війська кримських ханів вчинили 86 великих грабіжницьких нападів на українські землі. За своїми наслідками набіги, організовані кримськими ханами, на Україну в ХV-ХVІ ст. були не менш руйнівними, ніж монгольська навала. У результаті — величезні втрати населення, передусім незахищеного міськими мурами, тобто сільського. Демографи підрахували: втрати України від набігів кримських ханів становили 2-2,5 млн осіб.Напади кримських ханів спричинили зникнення української людності на чорноморському узбережжі, а згодом і північніше. Південно-східні українські землі — Наддніпрянщина і Побужжя аж до Полісся й Західного Поділля — систематично спустошувалися. Черкаси, Канів, Кам'янець-Подільський, Бар, Вінниця стають українськими прикордонними
Уфу.
Объяснение:
Политика Нуралы, опиравшаяся на поддержку оренбургской администрации, вызывала недовольство простого народа и явилась одной из причин освободительной борьбы казахов под предводительством батыра Сырыма Датова (1783−1797).
В апреле 1786 года Нуралы-хан лишился власти и бежал из степей в Оренбург. В июне того же 1786 года российская императрица Екатерина II отстранила казахского хана Нуралы от ханской власти. Нуралы-хан был отправлен в Уфу, где скончался в 1790 году.