Дворяни та інтелігенти, незадоволені існуванням самодержавства та кріпацтва, почали об'єднуватися в таємні організації. Форма для них була запозичена в західноєвропейських масонів — релігійно-етичного об'єднання, яке зародилося ще в епоху Середньовіччя, а найбільше поширилося в період Великої французької революції наприкінці XVIII ст.
Історичний факт. Термін «масон», або «франкмасон», походить від французького «вільний каменяр», «муляр». Так у давнину називали майстрів будівельної справи, які споруджували храми. За своє досконале вміння вони отримували право безперешкодного пересування по територіях усіх християнських країн Європи.
Ремісничі громади «вільних мулярів», намагаючись підкреслити свою виняткову особливість і значущість, оточували свої зібрання містичною обрядовістю, утаємниченістю. З початком Нових часів у Європі це почали переймати опозиційно налаштовані до влади релігійно-етичні організації. Вони запозичували і назву, і форму організації середньовічних каменярів — цехове об'єднання — ложу, яка мала свій статут, вимагала дотримання суворої дисципліни, активно захищала й підтримувала своїх членів.
До Росії масонство проникло з Англії та Швеції, в Україну — з Польщі та Росії. До масонських організацій вступали переважно представники привілейованої верхівки суспільства. Вони закликали до всесвітнього братерства, рівності й справедливості.
Масони заперечували політику й насильство як засоби суспільних перетворень. Вони наполягали на тому, що їхні цінності можуть бути втілені лише за до самопізнання та морального самовдосконалення.
Протягом 1817-1819 pp. масонські організації виникли в Києві, Одесі, Полтаві, Житомирі, Кам'янці-Подільському, Крем'яній та ін. До них уходили люди різні за соціальним та етнічним походженням. У ложі об'єднувалися по 20-80 чоловік.
Особливо строкатою була одеська масонська ложа «Понт Евксинський», створена в 1817 р. її засновником став граф Олександр Лонжерон — впливовий місцевий урядовець, який дослужився до посади генерал-губернатора, був учасником війни за незалежність Сполучених Штатів Америки. До ложі входили також українці, росіяни, поляки, греки, євреї, італійці, німці.
1. Накопленная в Британском обществе пассионарная энергия в результате подъема государственности при Плантагенетах должна была найти выход.2. Технологии мореплавания в 1300-е г.г. не позволяли броситься далеко в океаны захватывать и грабить колонии.3. Франция была в упадке, т.е. семейство Валуа прожигало наследие Капетингов, не укрепляя экономику в условиях враждебного окружения, но набирая внешний долг. Т.е. Франция как макроорганизм вела себя так же, как Россия в 1990-е г.г., а ядерного сдерживания тогда не было.4. Накопленные династические противоречия при ранних Валуа, устаревание законов о престолонаследии, о наследовании земли (в т.ч. герцогства Аквитания по побочной ветви Капетингов-Плантагенетов), "салическое право" разогревали спор за французский трон.5. В лакомом кусочке - Нидерландах (Фландрии), вассальном герцогстве Франции, вовсю шел промышленный подъем - оттяпать Фландрию, потреблявшую английские ресурсы, Плантагенетам сам бог велел.6. Война на чужой территории может идти заведомо дольше, чем гражданская - ведь свое население не страдает... Пример - Ирак :) ну никак не посеють в нем демократию, никакими ракетами, а все воюют, 3-й рейх 1944-45 г.г. - с началом войны на територии Гитлера все события закрутились очень быстро под нашими бомбами, и беженцы толпами побежали в Берлин из Восточной Пруссии, когда наши туда вломились с пылу-с жару, увидев, как граждане рейха живут на награбленное Господи, что творили !). А до этого были поражение под Москвой, Сталинград, Курск, деблокирование Ленинграда, Корсунь-Шевченковская и Белорусская операции... и рейх стоял. PS Это к вопросу, почему при куче "добрых соседей" нужна большая страна, даже если в ней бардак :))) Следовательно, Франция и была той черной дырой, в которую вся эта энергия и выплескивалась до конца 100-летней войны. Прямой войны избежать было, наверное, реально - но английской экспансии - нереально, и англичане столкнулись бы с испанцами гораздо раньше, чем это случилось по "основному сценарию".И неизвестно, на каком языке сейчас бы писалась International локализация Мозиллы :)))
Дворяни та інтелігенти, незадоволені існуванням самодержавства та кріпацтва, почали об'єднуватися в таємні організації. Форма для них була запозичена в західноєвропейських масонів — релігійно-етичного об'єднання, яке зародилося ще в епоху Середньовіччя, а найбільше поширилося в період Великої французької революції наприкінці XVIII ст.
Історичний факт. Термін «масон», або «франкмасон», походить від французького «вільний каменяр», «муляр». Так у давнину називали майстрів будівельної справи, які споруджували храми. За своє досконале вміння вони отримували право безперешкодного пересування по територіях усіх християнських країн Європи.
Ремісничі громади «вільних мулярів», намагаючись підкреслити свою виняткову особливість і значущість, оточували свої зібрання містичною обрядовістю, утаємниченістю. З початком Нових часів у Європі це почали переймати опозиційно налаштовані до влади релігійно-етичні організації. Вони запозичували і назву, і форму організації середньовічних каменярів — цехове об'єднання — ложу, яка мала свій статут, вимагала дотримання суворої дисципліни, активно захищала й підтримувала своїх членів.
До Росії масонство проникло з Англії та Швеції, в Україну — з Польщі та Росії. До масонських організацій вступали переважно представники привілейованої верхівки суспільства. Вони закликали до всесвітнього братерства, рівності й справедливості.
Масони заперечували політику й насильство як засоби суспільних перетворень. Вони наполягали на тому, що їхні цінності можуть бути втілені лише за до самопізнання та морального самовдосконалення.
Протягом 1817-1819 pp. масонські організації виникли в Києві, Одесі, Полтаві, Житомирі, Кам'янці-Подільському, Крем'яній та ін. До них уходили люди різні за соціальним та етнічним походженням. У ложі об'єднувалися по 20-80 чоловік.
Особливо строкатою була одеська масонська ложа «Понт Евксинський», створена в 1817 р. її засновником став граф Олександр Лонжерон — впливовий місцевий урядовець, який дослужився до посади генерал-губернатора, був учасником війни за незалежність Сполучених Штатів Америки. До ложі входили також українці, росіяни, поляки, греки, євреї, італійці, німці.