Август-Лююдвіг фон Шлецер народився 5 липня 1735. Німецький історик, публіцист і статистик. Представник Геттінгенської історичної школи. Народився у місті Гагштадт Вюртемберг. Походив з родини лютеранських пасторів. Вивчав теологію у Віттенберзькому університеті, а історію в Геттінгенському університеті. Опанував давньоскандинавську і готську мови перебуваючи в Швеції. Завдяки Кирилу Розумовському отримав посаду ад'юнкта. За наказом Катерини II став почесним членом Петербурзької академії. Вів наукову полеміку з Михайлом Ломоносовим, сприяв публікації "Історії Російської". Виступав проти поділу народів на "історичні" й "неісторичні". 1767 року обраний іноземним членом Шведської королівської академії наук. Того ж року повернувся до Німеччини, оселився в Геттінгені. Обіймав посаду професора Геттінгенського університету, викладав історію та статистику. Вважається основоположником принципу поділу народів за мовами, а не за біблійними чи античними принципами. Член Товариства історії і старожитностей російських.
Римская империя объединяла всё Средиземноморье. Она просуществовала несколько веков. Образовались новые провинции Рима. Все народы и племена за границами империи были для её жителей миром варваров, которые казались римлянам годными лишь на то, чтобы быть рабами. Но и сами римляне всё меньше ощущали себя гражданами, от которых зависит судьба государства. При жизни императоры напоминали восточных деспотов, земных богов, а после смерти их объявляли небесными богами. Сильная императорская власть, опиравшаяся на мощь легионов, отнимала у покорённых Римом народов всякую надежду на освобождение.
Объяснение: