ответ:1. Після закінчення національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького українське населення, що залишилось на землях під владою Речі Посполитої, опинилося у вкрай важкому становищі: козацький устрій послідовно знищувався, шляхта все більш переходила на польські державницькі позиції, церква втрачали свій вплив на суспільне життя. 2.Польські правлячі кола, розуміючи що їм не вдасться утримати землі населені українцями в складі Речі Посполитої на тривалий час, взяли орієнтацію на прискорену тотальну асиміляцію українців та ліквідацію всіх ознак їх національної ідентичності. 3. Головним об’єктом для сконцентрованого удару польської держави і церкви повинні були стати рядові священики, що стояли найближче до народу, хоча й уніатським єпископам пропонувалось не надавати місць в сенаті Речі Посполитої, не давати можливості очолювати спільні служби католиків та греко-католиків.
Объяснение:
ответ:1. Після закінчення національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького українське населення, що залишилось на землях під владою Речі Посполитої, опинилося у вкрай важкому становищі: козацький устрій послідовно знищувався, шляхта все більш переходила на польські державницькі позиції, церква втрачали свій вплив на суспільне життя. 2.Польські правлячі кола, розуміючи що їм не вдасться утримати землі населені українцями в складі Речі Посполитої на тривалий час, взяли орієнтацію на прискорену тотальну асиміляцію українців та ліквідацію всіх ознак їх національної ідентичності. 3. Головним об’єктом для сконцентрованого удару польської держави і церкви повинні були стати рядові священики, що стояли найближче до народу, хоча й уніатським єпископам пропонувалось не надавати місць в сенаті Речі Посполитої, не давати можливості очолювати спільні служби католиків та греко-католиків.
Объяснение:
Основные причины поражения русской армии в
сражении под Нарвой были следующие: плохая
подготовленность к войне (русская армия
находилась в стадии реорганизации) с сильным
противником; войска не умели воевать по
правилам линейной тактики, вести разведку, были слабо вооружены; артиллерия была
устаревшей и многокалиберной (на тот период в
артиллерии существовало более 25 различных
калибров, что во многом затрудняло снабжение
артиллерии боеприпасами) и самое главное
русская армия не имела своего национального командного состава, на всех основных
командных должностях находились иностранные офицеры