1 ответ
1) потому он нехотел завевать соседи потому там дипломатические отношения
2)у каждого правителя свой оргумент
3)и соседи были роствной стран
2 ответ
1) Начался постепенный распад государства. Правители отдалённых частей улуса приобрели фактическую самостоятельность, в частности, в 1361 году обрёл независимость Улус Орда-Эджена. Тем не менее до 1390-х годов Золотая Орда ещё оставалась более или менее единым государством, но с поражением в войне с Тамерланом и разорением экономических центров начался процесс распада, ускорившийся с 1420-х годов.
2)Вастания начале 1420-х годов образовалось Сибирское ханство, в 1428 — Узбекское ханство, затем возникли Казанское (1438), Крымское (1441) ханства, Ногайская Орда (1440-е годы) и Казахское ханство (1465)[53].
3)После смерти хана Кичи-Мухаммеда Золотая Орда перестала существовать как единое государство.
Объяснение:
1 ответ не уверен но 2 ответ 100%
ответ:За О. Назаренко головними причинами розпаду Русі були династичні обставини колективного суверенітету. Видається спрощенням ототожнювати кінець єдиновладдя в Київській Русі після смерті Ярослава Мудрого (1054) з початком розпаду[1]. Трохи більше виправданий погляд на перші стійкі уділи-вотчини князів-ізгоїв XI ст., тобто князів, які випадали із системи братського співволодіння, — полоцьких Ізяславичів і південноволинських (згодом — галицьких) Ростиславичів — як на своєрідних передвісників удільної роздробленості Русі[2]. І все ж за своєю сутністю такі «ізгойські» уділи-вотчини про початок розпаду у власному розумінні ще не свідчать, оскільки де-юре, за династичними поняттями того часу, вони перебували під верховною владою київських князів. Отже, попри династичну основу і династичну зовнішню форму, роздробленість Русі за природою цілком династичною не була.
Объяснение: