політика умиротворення — це специфічний різновид військової політики країни (держави), суть якої полягає в поступках державі-агресору, заради компромісів, на які йде країна, щоб утримати ворога від порушення миру або застосування крайніх заходів. термін найчастіше вживається для пояснення зовнішньої політики британського уряду на чолі з дж. р. макдональдом (1931–1935), а пізніше — стенлі болдвіном (1935–1937), вінстоном черчілем (1937–1940) у питаннях щодо нацистської німеччини у 1933–1939 роках, яка найбільш яскраво проявилася в 1937–1939 роках. така політика призвела до повного розпаду версальської системи, ліги націй та системи колективної безпеки, радикально змінила сил в європі, значно послабивши геополітичні позиції великої британії та франції, але посиливши німеччину на чолі з а. гітлером.
ЭТО ГЕРМАНИЯ И ЯПОНИЯ (про Италию незнаю)
И то и другое произошло после Второй мировой войны по американскому Плану Маршалла. Ни с чем не сравнимая финансовая и техническая из за океана должна была приобрести США из разгромленных противноков новых сильных союзников рядом с границами СССР. И если СССР, разбитая до Волги и Кавказа, сама восстанавливала свои силы, но еще и вытаскивала из полного разгрома страны восточной Европы, то Япония и Западная Германия, благодаря щедрым вливаниям американского капитала, развили невиданные темпы социального развития. Еще также отсутсвие большой армии и расходов на ее содержание, тоже имело большое подспорье. СССР же приходилось выдерживать ядерную гонку с США, которые во время войны невиданно обогатились на военных заказах.
Объяснение: