син Тимофій, народився 1632 року, був одружений в 1652 році з донькою молдавського господаря Василя Лупула — Розандою. Його Хмельницький вважав своїм спадкоємцем, але Тиміш загинув 15 вересня 1653 року, поранений під час облоги молдавської фортеці Сучави, яку він боронив зі своїм козацьким військом, захищаючи тестя — Василя Лупула. Він залишив двоє дітей-близнят, доля яких невідома;
молодший син Хмельницького — Юрій (Юрась) народився 1641 року, навчався у Києво-Могилянській Колегії, і 1657 року за життя батька був обраний гетьманом-наступником при реґенті Івані Виговському, який 27 серпня 1657 року перебрав булаву. Згодом Юрась двічі був гетьманом (раз від поляків на Лівобережній Україні, вдруге після 9 років османської в'язниці Семи Веж (Еди-Куле), був в інтересах султана проголошений гетьманом 1678 в Україні). Загинув 1679 в битві під Кизикерменом.
дочка Хмельницького — Катерина (Олена) була одружена з Данилом Виговським, і після його смерті в московському полоні стала другою дружиною гетьмана Павла Тетері. Померла у 1668 році;
друга дочка — Степанида (Степанія) була дружиною Івана Нечая. Їхнє весілля відбулося у середині 1650 року.
імена двох інших дочок гетьмана — одна з них була за корсунським сотником Глизьком (Улезком), який загинув у війні з Річчю Посполитою в 1655 році, друга вийшла за новгород-сіверського козака Л. Мовчана (1654), — лишилися невідомими.
Меня зовут Рен, и я расскажу вам как нам живется земледельцам. Земледелие – основа процветания египетского общества. Сельскохозяйственные угодья вдоль Нила были очень плодородными, и земледельцы выращивали зерна больше, чем могли съесть. Избыток зерна отдавался на уплату налогов, которые шли на содержание царского двора, храмовых хозяйств и финансирование строительных работ, или же продавался за границу. Как только злаки созревали (в марте-апреле), земледельцы дружно выходили с серпами на поля убирать урожай, иногда им на приходила армия. Ведь для всех египтян было жизненно необходимо завершить работу до наступления летней жары, чтобы успеть восстановить ирригационные каналы до следующего разлива Нила. Сжатые колосья укладывали в корзины, вешали на ослов и отвозили на гумно для молотьбы – отделения зерен от мякины. Сначала колосья мяли коровы или ослы, затем женщины провеивали зерно, подбрасывая в воздух, чтобы ветром уносило легкие кусочки соломы и мякину.Десятую часть зерна следовало уплатить фараону в счет налогов. Кроме того, определенную долю зерна крестьяне обычно отдавали землевладельцу. Хотя зерновые были самыми распространенными злаками, многие выращивали еще и лен для изготовления ткани. А также различные овощи и фрукты: дыни, виноград, финики, инжир, чечевицу, фасоль, чеснок, репчатый лук, салат-латук, огурцы и лук-порей. Посевное зерно оставляли до нового сева в хранилищах устроенных на поле.Они представляли собой скирды снопов, обмазанных нильским илом и покрытых сверху стеблями папируса. Зерно засыпали и вынимали через отверстие у основания хранилища. Так заканчивался годовой цикл ежедневных работ египетских земледельцев, которые своим тяжким трудом обеспечивали возможность жизни и труда населению всей страны.
син Тимофій, народився 1632 року, був одружений в 1652 році з донькою молдавського господаря Василя Лупула — Розандою. Його Хмельницький вважав своїм спадкоємцем, але Тиміш загинув 15 вересня 1653 року, поранений під час облоги молдавської фортеці Сучави, яку він боронив зі своїм козацьким військом, захищаючи тестя — Василя Лупула. Він залишив двоє дітей-близнят, доля яких невідома;
молодший син Хмельницького — Юрій (Юрась) народився 1641 року, навчався у Києво-Могилянській Колегії, і 1657 року за життя батька був обраний гетьманом-наступником при реґенті Івані Виговському, який 27 серпня 1657 року перебрав булаву. Згодом Юрась двічі був гетьманом (раз від поляків на Лівобережній Україні, вдруге після 9 років османської в'язниці Семи Веж (Еди-Куле), був в інтересах султана проголошений гетьманом 1678 в Україні). Загинув 1679 в битві під Кизикерменом.
дочка Хмельницького — Катерина (Олена) була одружена з Данилом Виговським, і після його смерті в московському полоні стала другою дружиною гетьмана Павла Тетері. Померла у 1668 році;
друга дочка — Степанида (Степанія) була дружиною Івана Нечая. Їхнє весілля відбулося у середині 1650 року.
імена двох інших дочок гетьмана — одна з них була за корсунським сотником Глизьком (Улезком), який загинув у війні з Річчю Посполитою в 1655 році, друга вийшла за новгород-сіверського козака Л. Мовчана (1654), — лишилися невідомими.