Важливим напрямком зовнішньої політики данила галицького були відносини з монгольськими володарями. князь мав намір об'єднати зусилля західних держав у боротьбі з ордою. проте перша спроба спільного антимонгольського виступу не була вдалою. отож данило був змушений поїхати на переговори до хана батия. хан прийняв князя з почестями, але сучасники розуміли, що ця поїздка означала визнання залежності від орди. втім, данило не відмовився від пошуків союзників для боротьби з ординцями. нову спробу організації антимонгольського союзу він здійснив у 1254—1255 pp. тоді війська данила, його брата василька й сина лева здобули міста, що піддалися монголам — болохівські міста в районі річок случ і тетерів. однак після приходу 1258 р. величезного війська бурундая данило й василько були змушені розібрати укріплення найбільших міст (львів, луцьк, крем'янець тощо). лише столичний холм не скорився і зберіг свої фортифікації.
Данило оволодів галичем у складний час, коли відбувалася навала монголо-татар на русь. крім того, знову підвело голову боярство, а паралельно активізував свої зусилля щодо захоплення галича ростислав михайлович. під час нападу татар данило подався до угорщини, можливо, просити , але її не отримав. татари поруйнували галицько-волинські міста. лише кременець, данилів і холм змогли встояти перед ворожою армією. якщо угорський король бела iv сподівався, що його держава уникне татарського нашестя, то він помилявся — 11 квітня 1241 р. на р. сайо татари розгромили угорців, а згодом і хорватів. тепер уже сам бела iv був змушений ховатися на далматійському узбережжі. розорили татари і польщу — 9 квітня біля м. легніци князь генріх ii побожний зазнав поразки. європа завмерла в очікуванні катастрофи, але татари, довідавшись про смерть хана угедея, почали повертатися назад. у пониззі волги вони утворили державу, відому в історії як "золота орда", під владу якої потрапили руські князі, зокрема і галицько-волинські. на щастя, польщу й угорщину така участь минула.
