1. Назви держав, до складу яких у 20-30-х рр. входили західноукраїнські землі: А) Польща, Румунія, Угорщина Б) Румунія, Угорщина,
Чехословаччина
В) Угорщина, Чехословаччина, Польща
Г) Чехословаччина, Польща, Румунія
2. Укажіть правильне твердження:
А) галицькі радикали об’єдналися з волинськими есерами в УСРП і вступили у квітні 1931 р. до ІІІ Комуністичного Інтернаціоналу
Б) Карпатська Україна відразу ж здобула міжнародне визнання
В) у Північній Буковині в 1918 р. було 218 українських початкових шкіл, а до 1926-1927 навчального року їх не залишилося жодної
Г) польська влада підтримувала розвиток української кооперації
3. Прочитайте уривок і вкажіть орган, про який ідеться в тексті.
«На 13 лютого 1939 р. було призначено вибори до парламенту Карпатської України. Вибори закінчилися блискучою перемогою прихильників суверенітету Закарпаття. 15 березня 1939 р. на засіданні парламенту за ініціативою УНО було проголошено самостійність Карпатської України. Це рішення приймалося під гуркіт гармат. 14 березня угорські війська вторглися у межі Карпатської України . Під час засідання законодавчого органу бої точилися за 12 кілометрів від Хуста. Карпатська Січ не змогла відвернути вторгнення».
А) Верховна Рада
Б) Національні Збори В) Сойм
Г) Установчі Збори
4. Сутність утраквістичних шкіл:
А) початкові школи, які давали основи знань, мова їх могла бути і українською
Б) школи, де мова викладання була польською, у них вивчалися дві іноземні мови
В) школи, де з двома мовами навчання, польсько-українські школи
Г) школи, які спеціалізувалися на викладанні окремих предметів
5. Причини національної політики утисків щодо українців, які проводили Польща і Румунія:
А) сприймання українців не нацією, а лише етнічним відгалуженням польської і румунської націй
Б) прагнення українців Польщі та Румунії возз’єднання з радянською Україною
В) розуміння того, що українці є повноцінною нацією, яка завжди буде прагнути до створення власної національної держави, загрожуючи єдності польської та Румунської держав
Г) типова стосовно національних меншин політика європейських держав, щоб зберегти міжнародну політичну рівновагу
6. Рішення Паризької конференції, а також положення Ризького мирного договору щодо західноукраїнських земель:
А) входження до складу Польщі, Румунії, Чехословаччини
Б) входження до складу Української Соціалістичної Радянської Республіки В) федеративне об’єднання з УРСР
Г) формування незалежної Української держави
7. Укажіть правильне твердження:
А) ідеологом інтегрального націоналізму був Степан Бандера
Б) ОУН була заснована у 1920 р.
В) у 1919-1939 рр. еміграційний потік зі Східної Галичини становив близько 190 тис. осіб
Г) УНДО була єдиною легальною українською партією на Буковині
8. Прочитайте рядки життєпису політичного діяча і укажіть його.
«Роки життя - 1909-1959. Народився в с. Угринів Старий під Калушем. Навчався у Львівській політехніці. Член ОУН, засуджений до смертної кари на Варшавському конгресі, зміненої на довічне ув’язнення. У 1940 р. створив Революційний Провід ОУН. Три роки був в’язнем німецького концтабору. Убитий радянським агентом у Мюнхені».
А) Степан Бандера
Б) Ярослав Карпинець
В) Микола Лебідь
Г) Роман Шухевич
9. Політика Польщі щодо Східної Галичини:
А) дотримання зобов’язань, взятих на Паризькій мирній конференції, збереження автономного статусу західноукраїнських земель у складі Польщі, рівні права українців і поляків
Б) дотримання зобов’язань, взятих на Паризькій мирній конференції, формальне збереження автономного статусу західноукраїнських земель у складі Польщі, порушення рівноправності українців і поляків
В) порушення зобов’язань, взятих на Паризькій мирній конференції, не надання автономного статусу західноукраїнських земель у складі Польщі та права українців на культурно-національну автономію
Г) часткове дотримання зобов’язань, взятих на Паризькій мирній конференції, не проголошення автономного статусу західноукраїнських земель у складі Польщі, надання культурно-національної автономії та рівних прав українців і поляків
10. Політика Румунії щодо північної Буковини:
А) надання статусу автономії, право на створення місцевих органів
самоврядування та власних законів
Б) надання статусу культурно-національної автономії, право на розвиток української мови , освіти і культури
В) поширення законів Румунського королівства, збереження самоврядування українських громад
Г) поширення законів Румунського королівства,ліквідація самоврядування українських громад, влада на місцях румунських чиновників
11. Прочитайте рядки життєпису політичного діяча і укажіть його.
«Роки життя – 1981-1938. Народився поблизу Львова. Навчався на юридичному факультеті Львівського університету. Воював у Першій світовій війні в складі австрійської армії. У Китаї в 1917 р. став одним із засновників і командиром Галицько-Буковинського куреня Січових стрільців. У 1920 р. очолював УВО, а з 1929 р. – ОУН. Убитий московським агентом у Роттердамі».
А) Степан Бандера
Б) Євген Коновалець
В) Микола Лебідь
Г) Андрій Мельник
1)переходом первенствующей роли от Киева к Владимирскому княжеству осуществляется переход родовых отношений между князьями в государственные. Основой Нового порядка стало вотчинное начало, единоличная собственность князей на вновь освоенные территории и возведенные города. Политически это вело к единовластию ("единодержавию"). Именно правители Северо-восточной Руси, утвердили единовластие и наследование по прямой линии. В этом проявились начатки государственных отношений, которым предстояло вытеснить родовой быт. Носителями государственного начала становились самодержцы, а родового - бояре и княжата.
5)форма правления - ограниченная монархия. В начале века во главе государства - великий князь, со второй трети века - царь. власть царя ограничивал земский собор (с середины века) и боярская дума. существенную власть и моральный авторитет имел митрополит (глава церковной власти) . Заканчивалась эпоха удельных княжеств. политический режим - авторитаризм.
6)XV продолжалось развитие феодального землевладения. Будучи верховным собственником земли, князь часть земель жаловал служилым людям "в вотчину". Вотчины являлись формой обеспечения службы. Это была наследственная, но все же условная собственность. Земельной собственности, не связанной со службой, в Русском государстве не существовало. В конце XV в. , после выселения новгородских бояр, на их месте были "испомещены" московские служилые люди. Их владения стали именоваться поместьями. Так наряду с вотчинным возникло поместное землевладение.