Фаши́зм (італ. fascismo, від італ. fascio — «зв'язка», «об'єднання») — різновид політичного режиму, а також радикальна авторитарна імперіалістична політична ідеологія, характерними ознаками якої є сильний культ особи, мілітаризм, тоталітаризм, імперіалізм та ідея єднання та мобілізації нації та держави проти ворогів, ідея постійної війни й панування.
Спочатку — самоназва політичного руху під проводом Беніто Муссоліні в Італії, який був при владі від 1922 до 1943 року. Вже у 1920-х роках, супротивники фашизму поширили це поняття на інші праворадикальні, авторитарні, тоталітарні і націоналістичні режими, диктатури та на політичні групи, і, серед інших, на німецький націонал-соціалізм, хоча лише деякі з них називали себе «фашистськими» та за своєю ідеологією і політичною практикою істотно відрізнялися від італійського фашизму.
Вважається, що фашизм бере свій початок в італійському націоналізмі часів Першої світової війни і як політична течія був заснований Беніто Муссоліні — до того одним із лідерів Італійської соціалістичної партії і був започаткований як об'єдна́ння в єдине ціле «правих» і «лівих» політичних спектрів. Однак, на думку видатного вченого, нобелівського лауреата Івана Павлова, джерелом фашизму став більшовицький переворот у Росії: до нього «фашизму не було», і опісля нього більшовики сіяли «по культурному світові не революцію, а з величезним успіхом фашизм»[1][2] .
На спорідненість політичних режимів першої половини ХХ ст. вказував Арнольд Тойнбі[3]
ИСТОРИЧЕСКАЯ ЖИВОПИСЬ, АРХИТЕКТУРА И СКУЛЬПТУРА В. СУРИКОВ Василий Иванович Суриков (1848 - 1916) был прирожденным историческим живописцем. Сибиряк по происхождению, он еще в детстве проникся духом древнего патриархального уклада жизни, многие особенности которого сохранялись в быту ближайшего сибирского окружения будущего художника. Отправившись в 1868 г. в Петербург для поступления в Академию проездом через Москву, Суриков впервые видит "мать городов русских" - видит глазами своего детства, угадывая в ней ту "Древнюю Московию", куда, по его собственным словам, он смог поместить свои сибирские впечатления. После этого перед молодым Суриковым предстает город Петра, в своем европейском облике в корне противоположный духу московского царства. В смене зрительных впечатлений и образов во время этой первой поездки по России перед Суриковым, так сказать, в материальном воплощении возникли этапы русской истории - его путешествие из Сибири через Москву в Петербург было поистине путешествием...
Искусство средневековья — период искусства назападе, длившийся около 1000 лет. обычно под этим термином понимается развитие искусства на территории европы, среднего востока и северной африки. искусства пытаются классифицировать средневековое искусство по и стилям, однако все эти классификации носят условный характер. общепринятой считается следующая периодизация: кельтское искусство, раннехристианское искусство, искусство периода переселения народов, византийское искусство, дороманское искусство, романское искусство и готическое искусство. каждый из этих стилей в свою очередь подразделяется на отдельные периоды. кроме того, каждый регион в период формирования собственной нации и культуры имел свой особенный стиль, например, -саксонское или древнескандинавское искусство.средневековое искусство затронуло разные области и значительно повлияло на развитие скульптуры,иллюминированных рукописей, витражей, мозаик, на обработку металла и многие другие отрасли.средневековое искусство возникло из сплава художественного наследия римской империи и иконографическихтрадиций ранней христианской церкви. эти элементы перемешались с «варварским» искусством северной европы.средневековое искусство оказало влияние на развитие следующих видов искусства:
Фаши́зм (італ. fascismo, від італ. fascio — «зв'язка», «об'єднання») — різновид політичного режиму, а також радикальна авторитарна імперіалістична політична ідеологія, характерними ознаками якої є сильний культ особи, мілітаризм, тоталітаризм, імперіалізм та ідея єднання та мобілізації нації та держави проти ворогів, ідея постійної війни й панування.
Спочатку — самоназва політичного руху під проводом Беніто Муссоліні в Італії, який був при владі від 1922 до 1943 року. Вже у 1920-х роках, супротивники фашизму поширили це поняття на інші праворадикальні, авторитарні, тоталітарні і націоналістичні режими, диктатури та на політичні групи, і, серед інших, на німецький націонал-соціалізм, хоча лише деякі з них називали себе «фашистськими» та за своєю ідеологією і політичною практикою істотно відрізнялися від італійського фашизму.
Вважається, що фашизм бере свій початок в італійському націоналізмі часів Першої світової війни і як політична течія був заснований Беніто Муссоліні — до того одним із лідерів Італійської соціалістичної партії і був започаткований як об'єдна́ння в єдине ціле «правих» і «лівих» політичних спектрів. Однак, на думку видатного вченого, нобелівського лауреата Івана Павлова, джерелом фашизму став більшовицький переворот у Росії: до нього «фашизму не було», і опісля нього більшовики сіяли «по культурному світові не революцію, а з величезним успіхом фашизм»[1][2] .
На спорідненість політичних режимів першої половини ХХ ст. вказував Арнольд Тойнбі[3]