Масони — члени релігійно-етичних організацій “вільних каменярів”, які зародилися в Західній Європі в період середньовіччя, а найбільше поширилися у зв’язку з Французькою революцією наприкінці XVIII ст.
Спочатку масонами називали тих, хто досконало вмів будувати храми і за це дістав право вільно пересуватися всіма християнськими країнами Європи. Пізніше цю назву дістали різноманітні релігійно-етичні організації в різних країнах, які були опозиційними до будь- яких державних структур.
Мета організацій:
• удосконалення людини, її внутрішнього світу як іб удосконалення суспільства;
• заперечення насильства як засобу соціальних перетворень;
• об’єднання всіх народів світу в розумне суспільство на основі братерства, рівності, взаємодо ;
• сповідування ідей всесвітнього братства, рівності, самопізнання і самовдосконалення.
До Росії масонські організації проникли наприкінці XVIII ст. В Україну масонство було завезено з Росії та Польщі. Особливість діяльності масонських організацій — лож — в Україні — їхній політичний характер.
В Україні діяли такі масонські організації (ложі):
1817-1819 pp. Масонські ложі виникли в Києві, Одесі, Полтаві, Житомирі, Кам’янці-Подільському.
У складі цих лож були представники різних національностей — росіяни, українці, поляки, французи, греки, євреї, італійці, німці. За фахом і родом занять — урядовці, поміщики, вчителі, лікарі, військовики.
1. Масонські ложі в Одесі виникли у 1817 p.:
• “Понт Євксинський” (70 осіб).
Засновник — граф О. Ланжерон (місцевий урядовець, француз за походженням). Члени ложі — Іван Орлай, Іван Котляревський та інші.
• “Трьох царств природи”.
Члени ложі — Кирило і Петро Розумовські — онуки останнього гетьмана.
2. 1818—1819 pp. Полтавська ложа “Любов до істини” (23 особи).
Заснували українські урядовці й поміщики.
Очолив її Михайло Новиков — правитель губернської канцелярії. Була закрита в 1919 р. за наказом Олександра І. Вона відіграла найбільшу роль у масонському русі.
3. 1818—1822 pp. Київська масонська ложа “Об’єднаних слов’ян”. У 1822 р. цар видав указ, яким повністю заборонив діяльність масонських організацій.
Наслідки утворення масонських лож:
• Сприяли зростанню демократичного руху;
• Підготовляли ґрунт для національного руху.
Объяснение:
Влияние тюркской цивилизации на средневековую европейскую культуру
Аннотация. В данной статье рассматриваются вопросы межкультурных и меж цивилизационных отношений, складывавшихся между древними тюрками и европейскими странами на протяжении многих столетий. Авторы обращают внимание на данные исторических источников, свидетельствующих о существовании еще в глубокой древности дипломатических взаимоотношений правителей и ханов Великой степи Дешт-и-Кипчак с различными государствами, странами и народами, как на Востоке, так и на Западе. Отмечается решающее воздействие тюрков на зарождение и развитие культуры стран Европы эпохи Средневековья.
Тюркский мир на протяжении всей истории Земли являлся уникальным местом – родиной самых первых и могучих культур и цивилизаций, оказавших впоследствии решающее влияние на весь ход мировой истории. Такое обстоятельство исходит из основной причины: тюрки были связующим мостом между Востоком и Западом. Таким образом, особенность тюркской культуры заключается в том, что она неизбежно вобрала в себя все лучшее из мировой культуры Востока и Запада, но, вбирая эти ценности, она сумела сохранить и свою уникальную и самобытную культуру.