ответ: Причины введения НЭП: 1) Сложное экономическое и политическое положение, которое было вызвано тотальной национализацией и политикой продразверстки.
2) Рост крестьянских волнений (конца 1920 – начала 1921 гг.) – антоновское движение (Антоновщина) в Тамбовской губернии, Кронштадтский мятеж.
3) Забастовки рабочих в Москве и Петрограде;
4) Падение промышленного производства;
5) Голод значительной части населения страны;
6) Недовольство политикой “Военного коммунизма”;
7) Декрет ВЦИК «О замене продовольственной и сырьевой разверстки натуральным налогом» от 21 марта 1921 года установил, разверстку продовольствия, сырья и фуража заменить натуральным налогом. От натурального налога была освобождена часть бедноты, середняков облагали умеренным налогом, а кулацкие хозяйства – в повышенном размере.
Содержание НЭП:
1) Замена продразверстки продналогом. В короткий срок было покончено с голодом, сельское хозяйство стало подниматься. В 1922 г. по новому земельному кодексу допускалась сдача земли в долго аренду (до 12 лет).
2) Введение ТДО.Перевод экономики на рыночные рельсы. С 1922-1924 гг. в стране была проведена денежная реформа, в оборот выпущен червонец - твердая валюта. Был восстановлен всероссийский внутренний рынок. Воссоздались крупные ярмарки.
3) Оплата труда стала денежной по количеству и качеству.
4) Отменили трудовую повинность.
5) Предприятия мелкой и средней промышленности сдали в аренду частнику.В промышленности и торговле возник частный сектор.
6) Разрешили создавать кооперативы.
7) Командные высоты в экономике страны находились в руках.
8) Немного предприятий сдали в аренду иностранным фирмам в форме концессий.
9) С 1922-1925 гг. был создан целый ряд банков. Была остановлена инфляция; стабилизирована финансовая система; улучшилось материальное положение населения.
10) В результате допущения капиталистических предприятий и частной торговли в социальной структуре страны появилась новая фигура- нэпманы.
Людина спочатку, будучи істотою цікавим, цікавився історією. І не важливо, чия це історія. Історія людини, держави, а може й усього світу. Адже заглянути в минуле, повчитися помилок предків, отримати уроки невдач і падінь, проаналізувати ситуацію в сьогоденні - ох як буває необхідно. Де ще брати рада, як не у історії. Минуле не змінити, як не старайся, а ось сьогодення і, тим більше, майбутнє, поки воно не стало минулим, людина змінити в силах. Ну, і, нарешті, порадіти, загордитися своїми предками. Відчути себе спадкоємцем великих традицій і звичаїв, зрозуміти закономірності перетворення ідей у матеріальні речі і вчинки, усвідомити свою причетність до подій у сьогоденні і відповідальність за це перед своїми нащадками. Все це надає історія, постійно доводячи свою необхідність не тільки в наукових колах, але й у справах житейських, побутових. Історія не раз показувала свою циклічність. Різниця лише в часі та персонажах. Але події-то повторюються. І повторюються із завидною періодичністю. Адже не можна ж сказати, що історія не показує нам часів, наприклад, розпаду єдиної держави на окремі і незалежні території? Не можна. Було таке вже. Або, наприклад, спроби експансії Російської держави з боку країн Європи? Теж було. І неодноразово. І таких прикладів, якщо придивитися уважніше, можна знайти величезну масу і, відповідно проаналізувати: як всі ці речі «проходили», як їх допускали, як з них викручуватися. Уроків маса і відносяться вони не тільки до держави в цілому, але і до конкретної людини. Адже не дарма авторитетні вчені порівнюють життя та функціонування держави з життям і функціонуванням окремої людини. Зрозуміло, звичайно, що досконально, у всіх проявах та варіаціях, історію вивчити просто неможливо. Адже не можна з точністю стверджувати, про що думав і що відчував той чи інший персонаж, або що послужило поштовхом до певних дій і які причини у цього поштовху, оскільки історія є не тільки списком дій, розташованих у хронологічному порядку, але і переплетенням набагато більшої кількості факторів, ніж час, місце розташування та площу. З одного боку це робить важчою вивчення історії , А з іншого, робить цей процес неповторно цікавим та інтригуючим, оскільки, розуміючи причинно-наслідкові зв'язки стався в той чи інший період події, стає ясно і зрозуміло, що предки були далеко не відсталими дикунами, а могли, знали і вміли щось таке, що стане в нагоді скрізь і в усі часи.
Людина спочатку, будучи істотою цікавим, цікавився історією. І не важливо, чия це історія. Історія людини, держави, а може й усього світу. Адже заглянути в минуле, повчитися помилок предків, отримати уроки невдач і падінь, проаналізувати ситуацію в сьогоденні - ох як буває необхідно. Де ще брати рада, як не у історії. Минуле не змінити, як не старайся, а ось сьогодення і, тим більше, майбутнє, поки воно не стало минулим, людина змінити в силах. Ну, і, нарешті, порадіти, загордитися своїми предками. Відчути себе спадкоємцем великих традицій і звичаїв, зрозуміти закономірності перетворення ідей у матеріальні речі і вчинки, усвідомити свою причетність до подій у сьогоденні і відповідальність за це перед своїми нащадками. Все це надає історія, постійно доводячи свою необхідність не тільки в наукових колах, але й у справах житейських, побутових. Історія не раз показувала свою циклічність. Різниця лише в часі та персонажах. Але події-то повторюються. І повторюються із завидною періодичністю. Адже не можна ж сказати, що історія не показує нам часів, наприклад, розпаду єдиної держави на окремі і незалежні території? Не можна. Було таке вже. Або, наприклад, спроби експансії Російської держави з боку країн Європи? Теж було. І неодноразово. І таких прикладів, якщо придивитися уважніше, можна знайти величезну масу і, відповідно проаналізувати: як всі ці речі «проходили», як їх допускали, як з них викручуватися. Уроків маса і відносяться вони не тільки до держави в цілому, але і до конкретної людини. Адже не дарма авторитетні вчені порівнюють життя та функціонування держави з життям і функціонуванням окремої людини. Зрозуміло, звичайно, що досконально, у всіх проявах та варіаціях, історію вивчити просто неможливо. Адже не можна з точністю стверджувати, про що думав і що відчував той чи інший персонаж, або що послужило поштовхом до певних дій і які причини у цього поштовху, оскільки історія є не тільки списком дій, розташованих у хронологічному порядку, але і переплетенням набагато більшої кількості факторів, ніж час, місце розташування та площу. З одного боку це робить важчою вивчення історії , А з іншого, робить цей процес неповторно цікавим та інтригуючим, оскільки, розуміючи причинно-наслідкові зв'язки стався в той чи інший період події, стає ясно і зрозуміло, що предки були далеко не відсталими дикунами, а могли, знали і вміли щось таке, що стане в нагоді скрізь і в усі часи.
ответ: Причины введения НЭП: 1) Сложное экономическое и политическое положение, которое было вызвано тотальной национализацией и политикой продразверстки.
2) Рост крестьянских волнений (конца 1920 – начала 1921 гг.) – антоновское движение (Антоновщина) в Тамбовской губернии, Кронштадтский мятеж.
3) Забастовки рабочих в Москве и Петрограде;
4) Падение промышленного производства;
5) Голод значительной части населения страны;
6) Недовольство политикой “Военного коммунизма”;
7) Декрет ВЦИК «О замене продовольственной и сырьевой разверстки натуральным налогом» от 21 марта 1921 года установил, разверстку продовольствия, сырья и фуража заменить натуральным налогом. От натурального налога была освобождена часть бедноты, середняков облагали умеренным налогом, а кулацкие хозяйства – в повышенном размере.
Содержание НЭП:
1) Замена продразверстки продналогом. В короткий срок было покончено с голодом, сельское хозяйство стало подниматься. В 1922 г. по новому земельному кодексу допускалась сдача земли в долго аренду (до 12 лет).
2) Введение ТДО.Перевод экономики на рыночные рельсы. С 1922-1924 гг. в стране была проведена денежная реформа, в оборот выпущен червонец - твердая валюта. Был восстановлен всероссийский внутренний рынок. Воссоздались крупные ярмарки.
3) Оплата труда стала денежной по количеству и качеству.
4) Отменили трудовую повинность.
5) Предприятия мелкой и средней промышленности сдали в аренду частнику.В промышленности и торговле возник частный сектор.
6) Разрешили создавать кооперативы.
7) Командные высоты в экономике страны находились в руках.
8) Немного предприятий сдали в аренду иностранным фирмам в форме концессий.
9) С 1922-1925 гг. был создан целый ряд банков. Была остановлена инфляция; стабилизирована финансовая система; улучшилось материальное положение населения.
10) В результате допущения капиталистических предприятий и частной торговли в социальной структуре страны появилась новая фигура- нэпманы.