Если рассматривать казахское ханство с точки зрения средств, при которых оно обеспечивало выполнение задач, стоящих перед ним, нельзя не видеть, что в их системе важную роль играли:
во-первых, специально выделенная из общества и специализировавшаяся на управлении особая группа людей (султаны, бии, старшины);
во-вторых, материальные придатки власти (аппарат, военные дружины, батыры с войском, средства заточения);
в-третьих, экономические санкции со стороны феодальной знати и идеологическое воздействие на умы населения (экономическое притеснение, моральные санкции, пропаганда, религия и т.д. (5).
Необходимо отметить, что в казахском традиционном обществе ханская власть не просто была узурпирована отдельными домами. Она принадлежала наиболее сильным в экономическом отношении представителям.
Объяснение:
1.Монголи — первісно, назва споріднених родів і племен Степу, яке в часи Чингізхана ввійшли до складу Монгольської імперії (в деяких джерелах також Татарська, Степова, Ординська тощо) величезної середньовічної держави, до складу якої входили землі багатьох сучасних країн центральної Євразії, зокрема землі сучасної України, РФ, Казахстану, Узбекистану, Китаю, Індії, Пакистану, Афганістану тощо і сформували основу імперської армії і управлінського апарату на завойованих землях, активно залучаючи до розбудови нової держави, сполучаючи у новому світоглядному і культурному контексті багатовіковий релігійний, культурний, військовий, управлінський, політичний і економічний досвід попередніх державних утворень регіону, зокрема Тюркського і Уйгурського каганатів, Хорезму і Персії, Арабського халіфату і царств на теренах сучасного Китаю, князівств у складі Великого Князівства Руського зі столицею в Києві тощо.
2.Битва на Калці — відбулась 31 травня 1223 між русько-половецькими силами під керівництвом галицького князя Мстислава Мстиславича Удатного та київського князя Мстислава Романовича Старого з одного боку і монгольським військом яке очолювали полководці Джебе-нойон та Субедей-богатур з іншого на річці Калка, на території сучасної Донецької області. Закінчилась перемогою монголів, які вщент розгромили русько-половецьке військо. У битві загинуло багато князів і родовитих бояр південної і центральної Русі.
3.Гріхи русичів полягали у тому,що вони були роздробленими,не діяли разом і кожен хотів славу собі.