Олександр Македонський представляється людиною, який з найбільшою повнотою втілив в собі грецький ідеал «доброго і прекрасного» - мужнього воїна, хто заволодів вершинами людської думки. Непереможний полководець, мудрий державний діяч, який мріяв про злиття всіх народів в єдину сім'ю, Олександр виступає в ролі свого роду культурного героя. Інша справа, що можливості Олександра виражалися в потворних формах завойовницькі походи, що, стверджуючи свою владу, він нещадно розправлявся з усіма можливими супротивниками, реальними або уявними, а встановлене їм «рівність» і «братство» народів було в дійсностірівністю пригноблених і оббирають підданих, високо над якими вознісся верховний володар - земний бог і син бога. Ця сторона діяльності Олександра також не могла вислизнути від уваги сучасників і нащадків. Олександр Македонський привертає до себе увагу вже багатьох поколінь істориків давнини. У книгах і статтях про нього можна знайти і твердо усталені концепції, освячені іменами великих антиковедов. Багато було і суперечок із загальних і приватних проблем, і далеко не завжди через бідність і неясності джерел вдавалося прийти до надійних, твердо обгрунтованих висновків. По-різному ставляться дослідники і до самого Олександра: більшості властиві захоплено-апологетичні судження, але не рідкість і негативне ставлення. На оцінку особистості і діянь Олександра роблять свій вплив і далекі від науки націоналістичні міркування, і спроби протиставити матеріалістичного розуміння історичного процесу погляди.
Система мер, проведённых Владимиром для укрепления южных границ Руси. Создание мощной системы крепостей; Создание гарнизонов крепостей из жителей северных областей; Строительство сигнальных башен
Стремясь оградить южные границы Руси от постоянных набегов печенегов, Владимир предпринял строительство на южных границах Руси мощной оборонительной системы крепостей. Крепости имели два ряда валов и стен с башнями и полыми резонаторами – специальными устройствами для того, чтобы услышать подкоп под стены. (рассмотреть рисунок в учебнике, стр. 37). На важных крепостях, прикрывавших броды через Днепр, строились башни для сигнальных костров. Как только вдали над степью появлялась дымка, а это означало, что на Русь движется конница печенегов, на башне зажигались сигнальные огни. Такие сигналы быстро передавались от одной башни к другой, и вскоре в Киеве уже знали о приближающейся опасности. В южные города – крепости Владимир привлекал опытных воинов со всей Руси. Нести оборонительную, пограничную службу он послал словен ильменских, кривечей, вятичей. Таким образом в защите молодого государства приняли участие и народы лесостепного юга, и жители удаленных лесных земель. Натиск печенегов был остановлен
