1. Горе переможеним - позначає погане становище переможених людей чи народів
Вислів походить з IV ст. до н. е., коли галли вдерлися в Рим, але не могли взяти Капітолій. Облога тривала довго. Римляни голодували, їм запропонували сплатити викуп – 300 кг золота, при відважуванні якого вождь галлів Бренн кинув на терези з гирями меч. У відповідь на обурення римлян, відповів: «Горе переможеним».
Крилаті вислови та слова Стародавнього Риму
2. Ганнібал біля воріт - вислів, що означає небезпеку
Ганнібал - видатний карфагенський полководець. Коли він одного разу з'явився з військом біля воріт Риму, це викликало величезну паніку
3. "Хліба і видовищ" - позначає людей, які живуть виключно на подачки інших
Римські політики, щоб заробити любов плебсу (щоб виграти вибори консула, заспокоїти народ та ін.) часто влаштовували криваві видовища (наприклад, битви гладіаторів) та роздавали хліб. З часом дехто з людей призвичаївсь жити на ці милості, а натовпи вимагали "Хліба і видовищ"
4. Янус двуликий - нещира людина
У римлян Янус – бог дверей, згодом – входу і виходу, бог початку і кінця. Зображувався з 2-ма обличчями, 1-молоде, дивилося вперед, у майбутнє, 2-е – старе, назад, у минуле.
5. Сатурналії не вічні - нагадування про те, що все добре (як і зле) в нашому житті закінчується
У Римській державі дуже популярними були Сатурналії. Про це свято більше можете дізнатися з інших джерел, але цікаво, що під час них існував досить цікавий обряд. Раби багатих господарів отримували на час свят відносну волю, іноді їм навіть прислуговували господарі. Як нагадування, попередження рабам, які надто зазналися існував вислів, який згодом став крилатим: "Сатурналії не вічні"
6. Гроші не пахнуть - гроші можна добувати будь-яким вони від цього не змінюються
Римський імператор Тит Флавій Веспесіан, що правив у I столітті, за переказами, через нестачу грошей у казні запровадив податок на громадські туалети. Коли ж його син Тит дорікнув принцепсу в цьому, Ве ан показав йому гроші, зібрані таким прорік щось типу: "Чи пахнуть, сину, ці гроші?". Звичайно, що вони не пахли
7. Меценат - покровитель наук і мистецтв, особа, що безкорисливо матеріально підтримує розвиток культури, освіти, літератури
У І ст. до н.е. у Римі жив багатий патрицій Меценат. Він був другом імператора Октавіана Августа і підтримував поетів, художників Риму як матеріально, так і морально. Зокрема, допомагав Горацію та Овідію, був другом Вергілія
8. Вандал - людина, яка знищує пам'ятки мистецтва, неосвічена людина, у ширшому сенсі - людина-руйнівник
Вандали - давньогерманські племена. В V столітті вони напали на Рим і дуже його розграбували, пошкодили й знищили прекрасні скульптури та картини, якими славився Рим. Сам термін з'явився під час Великої Французької революції, яка теж супроводжувалася відчутним вандалізмом
9. Плебей - неосвічена, культурно низька людина; бидло
У Римі плебеями називали нащадків переселенців. Вони користувалися набагато меншими правами, і аристократи-патриції їх часто зневажали за відсутність інтересу до мистецтва, неосвіченість
10. Ім'я їм — легіони - величезна кількість (в старослов'янській мові є аналог - слово "тьма")
Легіон в Римі - велике військове з'єднання (від 3-4 до 10-15 тисяч людей). А сам вираз був вжитий у Біблії. В одній із притч розповідається про біснуватого чоловіка, який на питання, як звуть біса, що вселився в нього, відповів: "Ім'я мені - легіон"
Объяснение:
почему москва стала центром объединения? объективно примерно равные шансы возглавить процесс объединения земель имели два «молодых» города — москва и тверь. они находились на северо-востоке руси в относительном отдалении от границ с ордой (и от границ с литвой, польшей, ливонией) и потому были защищены от внезапных нападений. москва и тверь стояли на землях, куда после батыева нашествия бежало население владимирских, рязанских, ростовских и других княжеств, где наблюдался демографический рост. через оба княжества проходили важные торговые пути, и они умели пользоваться своего местоположения. исход борьбы москвы и твери определялся поэтому личными качествами их правителей. московские князья в этом смысле превосходили тверских конкурентов. они не были государственными деятелями, но лучше других умели приноровиться к характеру своего времени». этапы объединения. процесс создания единого российского государства занял длительный период с конца xiii — начала xiv в. до конца xv— начала xvi в. конец xiii— первая половина xivв.: — образование московского княжества при князе данииле александровиче (конец xiii в.) и его территориальный рост (переславль, можайск, коломна), начало соперничества с тверью за ярлык на великое владимирское княжение и первый успех москвы (1318г., убийство в орде тверского князя михаила и передача ярлыка московскому князю юрию, который владел им до 1325 г.); — вокняжение ивана даниловича калиты .иван калита принял участие в карательном походе монголо-татар против твери, население которой в 1327 г. восстало и убило ханского баскака чолхана. результатом было ослабление твери и приобретение москвой ярлыка на великое княжение (с 1328