Королевство Швеция :
В 1611 году, воспользовавшись тем, что между Речью Посполитой и Швецией было заключено в апреле перимирие на 10 месяцев , шведы начинают захватывать русские пограничные новгородские земли — были захвачены Корела, Ям, Ивангород, Копорье и Гдов. 16 июля 1611 года Новгород был атакован шведским войском. Из-за неразбирихи и отхода московского воеводы Бутурлина со своим отрядом, город оказался быстро захвачен шведами — началась шестилетняя шведская оккупация Новгорода. Делагарди предложил королю Швеции Карлу IX попытаться посадить на русский трон одного из его сыновей — Карла Филиппа или Густава Адольфа.
25 июля 1611 года между марионеточным оккупированным шведами Новгородским государством и шведским королём был подписан договор, согласно которому шведский король объявлялся покровителем независимого Новгородского государства, а один из его сыновей (королевич Карл Филипп) становился претендентом на царский трон и Новгородским великим князем. Таким образом, бо́льшая ч�сть Новгородской земли стала формально независимым Новгородским государством, находящимся под шведским протекторатом, хоть по сути это и являлось шведской военной оккупацией. Во главе его находились с русской стороны Иван Никитич Большой Одоевский, со шведской — Якоб Делагарди. От их имени издавались указы и производилась раздача земель в поместья принявшим новую новгородскую власть служилым людям.То есть Шведское королевство хотело иметь собственную марионетку на востоке в роли Карла Филлипа и Московского царства.
Речь Посполитая (Польско-литовское государство) :
Вынашивая планы экспансии на восток, Сигизмунд поддержал Лжедмитрия I, заключив с ним тайный договор. По воцарении в Москве самозванец обещал отдать Польше Чернигово-Северскую землю. После смерти Лжедмитрия I Сигизмунд в 1609 году возглавил осаду Смоленска.
Войска Речи Посполитой под командованием Жолкевского в 1610 году заняли Москву. Русские бояре решили избрать на московский престол сына Сигизмунда III королевича Владислава. 29 октября 1611 года бывший царь Василий Шуйский и его братья Дмитрий и Иван принесли ему оммаж в Варшаве. После освобождения Москвы земским ополчением в 1612 году война продолжилась до 1618 года, когда в Деулине было заключено перемирие, по которому за Речью Посполитой остались Смоленская, Черниговская и Северская земли.
Объяснение:
Загалом, можна стверджувати, що це була першопочаткова мета створення Малоросійської колегії. Однак процес цей проходив поступово через розширення повноважень останньої. Це був адміністративний орган Російської імперії в Гетьманщині, створений вперше за указом Петра І від 27 травня 1722 року.
Колегія намагалась перебрати контроль над усіма гілками влади. Це видно із її структури. До складу входили президент (бригадний), шість членів, прокурор та декілька канцлерів (до 1724 - 31, після - 62). Усі члени колегії були призначені російським імператором або керуючим сенатом з російських військових чи державних службовців. А це значить, що українські землі були під повним контролем імператора. Ба більше, аби ще більше контролювати територію, колегія розташовувалась у Глухові замість Москви. У цивільних справах Колегія відповідала перед Управлінням Сенату, у військових - Головнокомандувачем російських Збройних сил у Гетьманщині. Робота колегії регулювалася законами, положеннями та діловими традиціями Російської імперії.
Колегія фактично стала главою державної влади в Гетьманщині та розпочала ряд реформ для знищення самодержавства Гетьманщини:
- державного устрою, спрямованих на підпорядкування всіх частин Гетьманщини російській адміністрації,
- впровадження російських законів та правових норм у Гетьманщині,
- уніфікацію своїх наказів усім імперським стандартам.
Колегія вперше в повному обсязі залучала козацькі фінанси до царської скарбниці. Більше того, вона реформувала податкову систему, що дозволило збільшити розмір річного прибутку. Більшість зібраних коштів експортувались з України до Москви та у Петербург. Загалом діяльність Колегії розпочала фактичний процес ліквідації автономії козацького гетьманства. Спроби призначеного гетьманом Павла Полуботка та ряду старшин офіцерів протидіяти процесу призвели до їх арешту та ув'язнення у фортеці Петра і Павла (Санкт-Петербург).
Единственным сильным конкурентом остался Китай. США стало лидером в этих сферах.