Питання зміни ґендерних ролей (ґендер – соціально-культурна роль відповідно до жіночої чи чоловічої статті) в період війни є еволюційним.
Розглянемо війни (в тому ж числі рухи, постання, революції) в період із 17 до 20 століть.
Такого роду дії, як війни та ті, хто їх очолював, наполягали на трансформації питань ґендерної рівності. Незважаючи на те, що битва за ґендерну рівність не була проведена в сучасному сенсі слова, зміни, які відбулися, започаткували еволюцію у наступних поколіннях. Невеликі зміни, внесені між ролями чоловіків та жінок у сім’ї, на робочому місці та на полі бою, були прикладами невеликих індивідуальних змін, що призвели до перетворення передбачуваних (традиційних) ґендерних ролей.
Під час фактичної війни чоловіки та жінки проявляли подібні зміни як емоційно, так і соціально в ґендерних ролях. Це було викликане напруженим тиском на чоловіків, щоб вони залишали свій будинок, майно та інші фінансові інструменти у руках своїх дружин. З одного боку, жінка, нарешті мала всі можливості, аби стати не лише головною розпорядницею коштів, але й вирішувати як жити. Проте, залишаючись із такою «свободою» більшість із них не знали, як з цим вчинити. Багато жінок не змогли взяти ролі своїх чоловіків і змінити власні ґендерні ролі, і ставали бідними жебраками.
Однак, вже в 20 столітті, ситуація є кардинально іншою. Жінки, під тиском демократичних цінностей, перших зрушень у виборчому праві, та в умовах війни світового масштабу – змінюють свої ролі у повсякденному житті на 360 градусів. Війна навчила їх стояти на двох на ногах. Хоча відносно короткочасна, Друга світова війна дала можливість жінкам робити те, що вони хотіли. Набагато менше перешкод стояло у тому, як жінки доводять, на що вони здатні.
Экономическое развитие. В конце XIX — начале XX в. Франция оставалась одной из наиболее развитых стран мира. Но по объему промышленного производства она отставала от США, Германии и Англии и переместилась со второго места в мире на четвертое. На ее экономике крайне тяжело отразились последствия проигранной войны с Пруссией и недостаток собственного промышленного сырья. Отрицательно сказывалось громадное численное преобладание слабо механизированных мелких предприятий над хорошо оснащенными крупными фабриками. С другой стороны, в конце XIX в. во Франции возникают и играют все большую роль могущественные промышленные и финансовые компании. Объединения «Комите де форж» и «Шнейдер-Крезо» господствовали в металлургической промышленности, «Рено» и «Пежо» — в автомобильной. В химической промышленности сильные позиции занимал концерн «Сен-Гобен» . Большое развитие получила банковская система.
Большая часть населения Франции проживала еще в сель-ской_местности. Объем сельскохозяйственного производства возрастал, но и в этой области Франция отставала от наиболее развитых стран. Миллионы крестьян обрабатывали свою землю вручную. Крупных хозяйств (50—200 га) было намного меньше, чем мелких (до 1 га) .
Произошло глубокое расслоение сельского и городского населения по размерам богатства. На долю 15 тыс. миллионеров (0,1 % всех собственников) приходилось 25 % богатства страны.
Питання зміни ґендерних ролей (ґендер – соціально-культурна роль відповідно до жіночої чи чоловічої статті) в період війни є еволюційним.
Розглянемо війни (в тому ж числі рухи, постання, революції) в період із 17 до 20 століть.
Такого роду дії, як війни та ті, хто їх очолював, наполягали на трансформації питань ґендерної рівності. Незважаючи на те, що битва за ґендерну рівність не була проведена в сучасному сенсі слова, зміни, які відбулися, започаткували еволюцію у наступних поколіннях. Невеликі зміни, внесені між ролями чоловіків та жінок у сім’ї, на робочому місці та на полі бою, були прикладами невеликих індивідуальних змін, що призвели до перетворення передбачуваних (традиційних) ґендерних ролей.
Під час фактичної війни чоловіки та жінки проявляли подібні зміни як емоційно, так і соціально в ґендерних ролях. Це було викликане напруженим тиском на чоловіків, щоб вони залишали свій будинок, майно та інші фінансові інструменти у руках своїх дружин. З одного боку, жінка, нарешті мала всі можливості, аби стати не лише головною розпорядницею коштів, але й вирішувати як жити. Проте, залишаючись із такою «свободою» більшість із них не знали, як з цим вчинити. Багато жінок не змогли взяти ролі своїх чоловіків і змінити власні ґендерні ролі, і ставали бідними жебраками.
Однак, вже в 20 столітті, ситуація є кардинально іншою. Жінки, під тиском демократичних цінностей, перших зрушень у виборчому праві, та в умовах війни світового масштабу – змінюють свої ролі у повсякденному житті на 360 градусів. Війна навчила їх стояти на двох на ногах. Хоча відносно короткочасна, Друга світова війна дала можливість жінкам робити те, що вони хотіли. Набагато менше перешкод стояло у тому, як жінки доводять, на що вони здатні.