Период в истории с 1 тысячелетия до н.э. по 6 в. н.э.: *
ранний палеолит
поздний палеолит
Вариант 5
ранний железный век
бронзовый век
2. Степные скотоводы освоили железо: *
с племенами эпохи бронзы
народами кочевой цивилизации
с племенной знатью
с древними насельниками Казахстана
с оседлыми земледельческими народами
3. Плавильные печи эпохи бронзы были плавить: *
свинец
серебро
чугун
золото
железо
4. Известный казахстанский антрополог: *
К.И. Сатпаев
М.О. Ауэзов
О.И. Исмагулов
А.Х. Маргулан
Х.А. Алпысбаев
5. Пастбищное животноводство (кочевое скотоводство) формировалось на протяжении длительного времени, данный процесс завершился: *
энеолите
неолите
железном веке
позднем палеолите
конце эпохи бронзы
6. Из-за необходимости регулировать процесс сезонного выпаса животных, у кочевников раньше чем у земледельческих народов возникла: *
централизованная власть
правовая система
частная собственность
соседская община
родовая община
7. Эпоху железа исследовали: *
М.К. Кадырбаев, К.А. Акишев.
В.Ф. Зайберт, А.Х. Маргулан.
Х.А. Алпысбаев, А.Г. Медоев.
С.С. Чернышев, К.А. Акишев.
Б.Е. Кумеков, К.М. Байпаков.
8. У истоков антропогенеза находились: *
питекантропы
неандертальцы
кроманьонцы
австролопитеки
синантропы
9. Самый первый металл человека: *
медь
золото
железо
бронза
свинец
10. Древние наскальные рисунки: *
пиктограммы
руны
иероглифы
петроглифы
береста
11. Верблюд приручен в эпоху: *
железо
неолит
бронза
мезолит
палеолит
12. Культура эпохи бронзы в степях Евразии: *
Дандыбай
Бегазы
Атасуйская
Андроновская
Ботайская
13. Эпоху бронзы исследовал: *
А.Г. Медоев
К.А. Акишев
А.Х. Маргулан
Х.А. Алпысбаев
Л.Н. Гумилев
14. Железные предметы вошли в обиход скотоводов как предметы конского снаряжения, и как: *
предметы быта
технический инвентарь
украшения
оружие
орудия труда
обработки железа, который сохранился до сих пор и получил название: *
ковка металла
огневая проходка
плавка металла
резка металла
холодная обработка металла
Державний лад. Державний апарат Халіфату був досить централізованим. Вища влада-духовна (імамат) і світська (емірат) — належала халіфу. Перші халіфи обиралися мусульманською знаттю зі свого середовища. Однак досить швидко влада халіфа стала спадковою. Арабська держава набула форми централізованої теократичної монархії.
Центральними органами державного управління були такі відомства (дивани):
Диван, що відав оснащенням і озброєнням війська. Під його контролем працювали чиновники, що складали списки ополченців і найманців, а також визначали розміри оплати і земельних за службу;Диван, який контролював діяльність центральних фінансових органів, зайнятих урахуванням податкових та інших надходжень до скарбниці;Диван, що займався дорогами і поштою, керував будівництвом доріг, колодязів і т. д. Будучи фактично єдиною організацією, здатною досить швидко забезпечити передачу інформації, це відомство здійснювало і таємне за діяльністю і політичним настроєм місцевої влади і населення. Це визначало його значимість. Чиновники пошти не підпорядковувалися посадовим особам у провінціях.
Вищі чини відомств призначалися халіфом і були безпосередньо перед ним відповідальні. Серед них перше місце належало везиру (або візиру).
Місцеві органи державного управління. Спочатку в завойованих візантійських та іранських провінціях функціонували місцеві адміністративно-фі нансові установи, що залишилися майже без змін. Знать, захопивши землі та іншу військову здобич, обмежувалася установою вищого управління, що включала військове управління і нагляд за збором різних платежів.
Територія Халіфату ділилася на провінції, зазвичай створювалися в межах підкорених держав або областей як правило, управляли ними військові намісники — еміри, від ветственние тільки перед халіфом. У їх віданні перебували ВОО ружені сили. Спеціальні загони найманців, очолювані мутасібами, несли поліцейську службу. Емірам підпорядковувалися місцевий апарат, адміністративно-фінансове управління