1898 р. – створення пожежно-гімнастичного товариства "Сокіл"
1900 р. – створення пожежно-гімнастичного товариства "Січ"
1901 р. – митрополитом УГКЦ стає А.Шептицький
1902 р. – загальний страйк сільгоспро- бітників у Галичині
1907 р. – запровадження загального виборчого права в Австро-Угорщині
1908 р. – убивство українським студентом М. Січинським намісника Галичини графа А. Потоцького
1911 р. – заснування бойскаутської організації "Пласт"
1914 р. – схвалення Галицьким сеймом законопроекту про реформування крайового статуту
Объяснение:
Может не точно быть! Первые музыканты казахские были разные , кто первый на евро сцене появился , кто первый открыл какой либо жанр и т.п
ответ: Кашаубаев , Амре (1888-1934) .Начал творческую деятельность с 1917 года. В 1921—1924 годах участвовал в молодёжном просветительско-драматическом кружке «Ес аймак» в Семипалатинске, где в полной мере выявился музыкальный талант Амре Кашаубаева. В 1924 году на смотре народных талантов в Семипалатинске поделил главный приз с Кали Байжановым. В 1925 году одним из первых был принят в группу Казахского театра драмы, в котором дебютировал в роли Жапала в первой постановке трагедии М. О. Ауэзова «Енлик — Кебек» (1926). Он также играл в ролях Коскельды, Койши, Жараса, Акына («Карагоз», «Байбише — токал», «Айман — Шолпан» М. О. Ауэзова), Старика («Подводная лодка» М. Тригера), Хозяина чайханы («Мятеж» Д. А. Фурманова).[2]
В 1934 году Амре Кашаубаев перешёл в Казахский музыкальный театр. Он стал первым советским певцом, который ознакомил Европу с песенным искусством казахского народа.
ответ: Конфуціа́нство — китайська етично-філософська школа, основа китайського життя, принцип організації суспільства, засновником якої був китайський філософ Кунфу-цзи, відомий на Заході як Конфуцій, який жив у 551—479 роках до н. е. Спираючись на давні традиції, Конфуцій розробив концепцію ідеальної людини, якій притаманні гуманність, почуття обов'язку, повага до старших, любов до людей, скромність, справедливість, стриманість тощо. Проповідуючи ідеальні стосунки між людьми, в сім'ї та в державі, Конфуцій виступав за чіткий ієрархічний розподіл обов'язків між членами суспільства. Конфуціанство вважало основою соціального устрою моральне самовдосконалення індивіда й дотримання норм етикету, проголошувало владу правителя священною, а метою державного управління — інтереси народу.
Объяснение: Конфуцій народився і велику частину життя прожив у царстві Лу. Внутрішньополітична ситуація в ньому була складною. Правитель царства був номінальною фігурою, реальна влада знаходилася в руках одного впливового клану. Не кращими були обставини у всьому Китаї. Єдиної країни не було. Завойована наприкінці XІІ ст. до н. е. гуннським плем'ям чжоу, країна розпалася на кілька великих царств і князівств, що знаходилися в стані міжусобних воєн, що не припинялись.
Чжоуський правитель (Ван), що вважався сином неба, формально мав мандат на вищу владу в Китаї, але фактично остання не поширювалася за межі його домену. Постійні війни між царствами і князівствами, інтриги в боротьбі за владу, важке життя простих людей - городян і сільських жителів - істотно підривали ту цивілізованість, культуру (вень), що була створена китайцями (хуаса) протягом багатьох століть і відрізняла їх від варварів