Выделить смысл из каждого предложения сложно, почти весь текст смысл
Переписала
Попробуй сократить
1. Неурожаи и голод в начале XVII в. резко ухудшили внутреннее положение России. Недовольством народа сумело воспользоваться боярство, направившее его против царя Бориса Годунова. Россия в Смуту. Одним из признаков Смутного времени стало самозванство. Измученные налогами посадские люди, беглые крестьяне и холопы, казаки, часть дворянства и бояр поддержали Лжедмитрия I. С восшествием на престол Василия Шуйского Смута стала разрастаться, центральная власть всё больше ослабевала. Появлялись новые самозванцы. Этим воспользовались соседи - Речь Посполитая и Швеция, вмешавшись в российские
дела.
2. Ни боярским верхам, ни служилому дворянству не удалось вывести страну из тяжелого положения. Когда, казалось бы, Российское государство, окончательно ослабло и потеряло свою независимость, сам народ - крестьяне, посадские люди. купцы сформировал ополчение и освободил Москву, создав условия для восстановления центральной власти.
3. В международном плане - потеря территорий, потеря влияния и значения как активного фактора международной жизни. В экономическом плане - полное разорение страны и запустение целых районов. В социальном плане - усилилась тенденция к полному утверждению крепостнических отношений. т.к. иной возможности пресечь уход крестьян из разоренного центра на восточные и южные порубежные земли не было, а именно в центре страны концентрировалось поместное дворянство - основная воинская сила и социальная опора царской
власти.
4. B XVIIb. произошли изменения в социальной структуре российского общества.
Основной категорией землевладельцев стало поместное дворянство. Полностью была закрепощена значительная часть крестьянства. Было запрещено увеличение церковного землевладения. Ликвидированы права белых слобод в городах.
5. На рубеже XVI-XVвв. Внешняя политика России была успешной во всех направлениях. Россия активно взаимодействовала с европейскими государствами. Она активно включалась в европейские коалиции, стремясь решить стоявшие перед ней внешнеполитические задачи Главной среди них в это время являлось обеспечение выхода страны к Балтийскому морю для установления регулярных экономических и политических отношений со странами Европы.
ответ:1. Яким було буденне життя спартіатів?
Спартіати повсякчас були готові воювати. Саме це визначало їхню буденність. Вони не займалися ні господарством, ні торгівлею. Основним їхнім заняттям була війна, а сама Спарта нагадувала військовий табір. Спортивні змагання підтримували постійний дух суперництва. Спартіатам заборонялося без потреби виїздити за межі поліса, багато говорити й розголошувати зміст навіть побутових розмов.
Для того щоб стати повноправним громадянином (спартіатом), треба було: по-перше, від народження отримати право на володіння земельним наділом; по-друге, отримати відповідне виховання, яким опікувалася держава, і, по-третє, отримати доступ до однієї з громадських їдалень, де харчувалися всі дорослі (віком понад 30 років) чоловіки.
Спартанська дівчина, яка бере участь у змаганнях з бігу. Фігурка 5 ст. до н. е. Спартанські дівчата, майбутні матері, мусили бути дужими, здоровими й витривалими. Вони займалися бігом, боротьбою, кидали списа.
- Прочитайте уривок із твору Плутарха. Поміркуйте, чому історик твердив, що «Спарта - єдине місто у світі, де діяло прислів’я, що багатство сліпе і лежить неживе й нерухоме, як на картині».
«…Щоб остаточно знищити будь-яку нерівність, Лікург насамперед вилучив з обігу всю золоту та срібну монету, наказавши використовувати лише залізну, але й тій за її великого розміру та ваги визначив маленьку вартість, - так збереження суми в десять мін вимагало мати вдома власний склад, а для перевезення - вози. Крім того, він прогнав зі Спарти зайві та непотрібні, на його думку, ремесла. А зрештою, більшість із них і без того зникла б разом із запровадженням нової монети, тому що мистецькі вироби не мали збуту… Не було в Спарті і торгівлі чужоземними товарами, у спартанські пристані не заходив жоден корабель. Щоб іще рішучіше побороти пишність і цілковито знищити жадобу до багатства, Лікург запровадив спільне харчування. Згідно із цим усі громадяни мусили сходитися разом і спільно їсти приписані страви; ніхто не смів у себе вдома їсти, розлігшись на дорогих подушках при багато прибраних столах».
Працюймо самостійно.
Завдання 1. Дайте відповіді на запитання:
1. Чому із запровадженням нової «монети», за словами Плутарха, у країні зникла злочинність?
2. Для чого в Спарті було запроваджено спільне харчування спартіатів?
3. Як нововведення Лікурга вплинули на побут спартанців?
2. Чого прагнули навчити своїх дітей спартанці?
Велику увагу спартанська влада приділяла вихованню дітей. Життя новонародженої дитини в Спарті залежало від рішення ради старійшин. Хворі діти, вважали спартіати, не потрібні ні батькам, ні державі. До семи років дитину виховували в сім’ї, а потім розпочиналося її навчання в громадських школах. У 14 років хлопчики проходили випробування в храмі Артеміди. Після іспиту (а потрібно було витримати удари різкою без сліз та зойків) хлопець міг продовжувати навчання. У 18 років його зараховували до загонів ефебів, які займалися військовими вправами, іноді пошуками їжі та крадіжками, оскільки ці загони не утримувалися за рахунок общини. Закінчувалося виховання чоловіків у 30 років. Повноліття в дівчат визначалося 18-річним віком, який давав можливість узяти шлюб.
Фігурка спартанського воїна, який готується до битви, з розпущеним волоссям та в плащі. 5 ст. до н. е.
- Роздивіться ілюстрацію. Джерела свідчать, що перед битвами спартанці вдягали плащі здебільшого червоного кольору. Поміркуйте чому.
1-царь
2-Избранная рада
3-Земский собор
4-приказы
5-губные старосты