вироблення власного шляху залежно від конкретних реалій кожної країни. Не варто механічно копіювати чужий досвід. Реформи не можуть бути проведені моментально (Китай не застосовував "шокової терапії" і тотальної приватизації);
2) врахування гармонійної єдності і масштабів реформування, темпів розвитку і міри навантаження на суспільство, прагнення до прогресу при збереженні стабільності. Важливими є питання про зв'язки між реформою, розвитком і стабільністю. Реформа - рушійна сила розвитку, розвиток - ціль реформи, стабільність - основна передумова реформи і розвитку;
3) одночасне здійснення економічної і політичної реформ. Однак темпи політичної реформи порівняно з економічними перетвореннями мають бути значно нижчими;
4) виявлення ролі ринкових механізмів для забезпечення динамічності економічного розвитку країни, поліпшення якості макрорегулювання (Китай намагається розвивати переваги ринкової економіки і звести нанівець її витрати);
5) приділення основної уваги науці й освіті для того, щоб домогтися прориву в науці і стати світовим науково-технічним лідером;
Научные исследования ученых Казахстана:
В 1935 г. была издана «История Казахстана с древнейших времен», написанная профессором С. Асфендияровым;
Обобщающие труды по проблемам казахского языкознания и литературоведения в 20-ЗО-е гг. были созданы С. Сейфуллиным, С. Мукановым, А. Байтурсыновым, K. Жубановым;
Накануне Великой Отечественной войны в 57 научных учреждениях Казахстана (включая вузы) трудились более 1700 ученых;
Расходы по государственному бюджету на научно-исследовательские учреждения по республике выросли в 12 раз: с 1,2 млн. рублей в 1933 г. до 14,4 млн. руб. в 1939 г.;
Предпринимались меры по созданию научных учреждений.
Так, еще при Кирревкоме (Казревкоме) была образована Ученая комиссия, преобразованная затем в научный отдел. Позже научный отдел стал функционировать при Наркомпросе. Были созданы краевой архив, музей. Появились научные учреждения: станция защиты растений, ветеринарно-бактериологический институт, институт удобрений и агропочвоведения.
В 1932 г. в Алма-Ате была создана стационарная база Академии наук СССР.
1. алчность человека
2.тонкая, изящная и меткая сатира, высмеивающая пороки толпы .
3.Человек осознает тяжесть войны только когда сам поучаствует в ней
(наверное так)