Альманах «Русалка Дністровая» вийшов друком у 1836 р. В основі альманаху були твори, раніше включені до підготовленої в 1834 р. членами «Руської трійці» збірки «Зоря». Альманах «Зоря» містив народні пісні, твори самих гуртківців, історичні та публіцистичні матеріали. Головними ідеями творів були:

засудження іноземних поневолювачів українців та оспівування героїчної визвольної боротьби народу;

уславлення народних ватажків — борців за національне і соціальне визволення народу;

визнання існування єдиного українського народу, який через поневолення імперіями роз'єднаний державними кордонами;

заклик до українських патріотів боротися за об'єднання галицьких русинів і наддніпрянських українців.

Спроби видати альманах «Зоря» наразилися на спротив як австрійських урядовців, так і консервативних кіл греко-католицького духовенства. Видання було заборонено віденською і львівською цензурою.

Шукаючи можливості видання альманаху, члени «Руської трійці» вилучили твори, які своїм змістом найбільше непокоїли цензорів, і змінили його назву на «Русалка Дністровая». Потім Я. Головацький домовився зі своїми друзями, послідовниками ідей слов'янського відродження, про видання альманаху в Пешті (тодішній столиці Угорщини) накладом 1 тис. примірників. Поява «Русалки Дністрової» викликала незадоволення у Відні та Львові. Увесь наклад альманаху було конфісковано й знищено. Урятувати пощастило лише 200 екземплярів.

Поява «Русалки Дністрової» стала ключовою подією не лише в діяльності «Руської трійці», а й усього українського національного руху у Східній Галичині. За словами М. Шашкевича, альманах мав «воскресити в новій силі руську славу, руську власть». Своїм змістом він переконливо засвідчував відмінність галицьких русинів від поляків і росіян, їхню єдність із наддніпрянськими українцями. «Русалка Дністровая» започаткувала нову українську національну літературу на західноукраїнських землях.

Видання альманаху стало своєрідним підсумком діяльності «Руської трійці». Через постійні утиски й переслідування гурток розпався. Альманах «Русалка Дністровая» залишався під забороною до 1848 р.

1. Виступаючи за заборону видання «Русалки Дністрової», представники галицького греко-католицького духовенства стверджували, що «нагадування про сумні історичні події, пов'язані з релігійним і політичним гнобленням, викликали б гіркі почуття...» Директор департаменту львівської поліції, висловлюючи причини відмови в дозволі на публікацію австрійської влади в краї, заявляв: «Досить клопоту нам завдають поляки, а ці шаленці намагаються відродити покладену до гробу русинську націю». Чому, на вашу думку, греко-католицьке духовенство, яке започаткувало українське відродження в краї, виступило проти видання альманаху? Чи можна вбачати у відмові представників австрійської влади одночасне визнання заслуг «Руської трійці»? Чому? 2. Девізом «Русалки Дністрової» автори обрали слова одного з діячів чеського й словацького національного відродження Я. Коллара: «Не тоді, коли очі сумні, а коли руки дільні, розцвітає надія». Поясніть, до чого члени «Руської трійці» закликали читачів альманаху. 3. Як ви розумієте слова М. Шашкевича, що призначення альманаху «Русалка Дністровая» «воскресити в новій силі руську славу, руську власть»? 4. У чому, на вашу думку, полягає значення «Русалки Дністрової» для розгортання західноукраїнського національного відродження? 5. Про появу «Русалки Дністрової» І. Франко писав, що вона «була для свого часу явищем наскрізь революційним». Поясніть наведену характеристику, спираючись на матеріал уроку.

👇

Открыть все ответы

Ответ:

MissVika2007

25.07.2021

первые реформы в области культуры Петр 1 начал с того, что распорядился о ношении иностранного платья и обязательства всем брить бороды, кроме крестьян и духовенства. сверху насаждалась европейская культура, В 1699 Пётр I изменил начало летоисчисления.чуть позже в Амстердаме открыл типографию для издания книг на русском языке,Стране очень нужны были собственные квалифицированные кадры и царь дал распоряжение отправлять на учебу за границу отроков из знатных семей. В 1701 в Москве открылась Навигацкая школа.

4,4(22 оценок)

Ответ:

Ксюша99009

25.07.2021

1. Причины:

1). В эпоху монголо-татарского нашествия княжества Западную Европу от орд Батыя, но сами были разорены и попали под иго золотоордынских ханов более чем на 200 лет.
2.) Процесс преодоления феодальной раздробленности из-за огромной территории, подлежавшей объединению, занял около трехсот лет. Таким образом, объединительный процесс проходил в русских землях куда медленнее, чем, например, в Англии или во Франции.
3.) Торгово-промышленные, культурные и, в известной степени, дипломатические связи России со странами Запада были затруднены вследствие отсутствия у России удобных морских гаваней на Балтике.
4.) Россия конца XVII века еще не вполне оправилась от последствий польско-шведской интервенции начала века, разорившей ряд районов северо-запада, юго-запада и центра страны.

2. секторов экономики Российского государства после Смуты показывает нам довольно безрадостную картину глубокого хозяйственного упадка. Необходимо было вновь сосредотачивать все силы страны на обустройстве жизни.

3. Петр провел множество реформ, которые заимствовал у европейских стран.

4. 1)пышно расцвел культ бюрократического распоряжения. 2)Административные реформы и реформы местного управления. 3) Административные реформы и реформы местного управления. 4)Социальная политика.

5. Цель Петра сделать всех равными перед Отечеством. В службе вводился новый для дворян критерий: принцип личной выслуги. В наиболее четком виде он выражен в «Табели о рангах» (1722 – 1724). Теперь в основе карьерного роста лежало правило постепенного подъема по служебной лестнице от чина к чину. Все чины делились на четыре категории: воинские, морские, штатские и придворные. Достигшие 8-го класса получали потомственное дворянство (это соответствовало примерно 10 годам выслуги и чинам майора, обер-фискала, обер-секретаря коллегии.