Номер 1:
1.война. причины- противоречия между крестьянами и более крупными землевладельцами , обострение противоречий между разными слоями населения, противоречия между Гаем Мария младшим и сторонниками Суллы. 2 война. Причины-старые порядки и устои не приживались и не находили своего места в новом Риме, положение земледельцев было очень плачевным, он становились только беднее, но римские " олигархи" хотели управлять Римом как выгодно им. Это и привело ко 2 войне.
номер 2;
после каждой такой войны к власти приходили диктаторы(Сулла, Цезарь) Гибло много людей. А после Гражданской войны Цезаря власть в Риме изменилась к власти пришли императоры первым из них был Август племянник Цезаря
номер 3:
Долог был путь Цезаря к вершинам власти. Несмотря на неудачи, он упорно шел к своей цели - стать первым в Риме. И, наконец, древний город после 30 лет тяжелой политической войны признал власть 50-летнего полководца. Началась новая страница в истории Рима.
4:
потому что заговорщики были против власти, могущества, величества Цезаря. И не могли в открытую выйти против него!
5:
Исократ,Димосфен,Лиций,Перикл,Пифагор. Античные ораторы принимали участие в судебных процессах и обсуждениях в народных собраниях.Они были адвокатами,так сказать. Они усмиряли мятежников своим красноречием,устраивали дебаты на политические темы,как Цицерон. Известно,что за Марком Туллием ходили люди и записывали его слова,а потом ,,пользовались'' ими как своими.
отметь ответ как лучший)старался
Объяснение:
В кінці XVIII і в XIX ст. український народ зазнає найгірших днів царської російської реакції, яка поступово, але рішуче й жорстоко, ліквідує автономність України, касує військо, гетьманат цілий автономний адміністративний устрій. Національний і культурний гніт відбивається в значній мірі й на мистецькому житті та архітектурі
Замість вільної артистичної творчості з’являються нові будови, роблені по шаблонових проектах, надісланих з Петербурга й Москви, не пристосованих не тільки до мистецького смаку українців, а й навіть до підсоння України. Нарешті в 1800 р. виходить наказ російської влади, яким зовсім забороняється будувати церкви українського типу. Замість того від середини XIX ст. з’являються обридливі церкви у псевдо візантійському й ніби "московському" стилі. Но дивлячись на це, українська творчість не вгасає, пристосовує шаблонові проекти до свого смаку й дає ряд нових своєрідних творів.
Як відміна класичності, на початку XIX ст. приходить стиль ампір (із франц. "стиль імперії"), який мав замилування до спокійних монументальних форм римського взірця, широких зовсім гладких стін, округлих колон т. зв. дорійського ордеру, півпольних вікон та ступінчастих низьких і гладких аттиків над колонадою.
Одначе й стиль ампір мусив зробити багато поступок українським будівничим традиціям, особливо в маленьких провінціальних палатах та будиночках, де ґанки, галерейки й мансарди (поверх, що уміщено під самим дахом будови) набирають своєрідних українських рис. Із визначних українських архітекторів цієї доби можемо згадати В. Ярославського в Харкові (будинки в Харкові, на Харківщині й Херсонщині) і А. Меленського в Києві (Контрактовий дім, перебудова бурси, розбудова Подолу 1811 р.).