Доля жінки в повоєнний період змінилась кардинально. Жінка та чоловік, як відомо, ділили дві сфери - публічну та приватну. Тобто, жінка займалася хатньою роботою та вихованням дітей. Матеріальної винагороди вона не отримувала за свою працю. Чоловік ж, відповідав за отримання грошових надходжень. Фактично, жінка не тільки не мала досвіду в тому, як заробляти кошти, але й, як їх використовувати (витрати на побутові речі не враховуються) . З початком війни та її продовженням, на жінку ліг тягар виконання, як мінімум двох ролей - своєї та чоловічої. Тепер, вона мала піклуватися про приватну та публічні сфери. Ба більше, вона мала й стати захисницею свого життя, та життя своєї родини. Є відомі випадки, коли жінки рили окопи, де рятували своїх дітей. Цікавим фактом є зміна навіть у фізіології жінки, який нам наводять історики із Ленінградської блокади. Жінки, які тепер були зайняті 24 години 7 днів на тиждень, у постійному стресі, втрачали можливість дітонародження - їх менструальний цикл не тільки затримувався - в деяких випадках, він просто припинявся. Жінка брала в руки, тепер, не тільки прилади для куховарки чи домашнього господарства, але й рушниці.
Проте, варто відзначити, що саме у повоєнний період, жінки розвінчали стереотип про те, що вони не здатні до "чоловічих професій", освіти та інших громадянських прав. Жінки ставали інженерами, пілотами, лікарями (а не тільки медсестрами). Саме повоєнний період підштовхнув жінок до початку феміністичних рухів у всіх сферах життя, який, в результаті, надав їм права голосу (вибори), отримання освіти (змішаний тип навчання).
Иго, именуемое татаро-монгольским. Это одно последствие. Но нельзя сказать, что абсолютно отрицательное, потому что без его наличия не было бы огромной России. Поэтому в нашем языке и существует поговорка, что всякое худо -- к добру. Другим же, гораздо более положительным последствием раздробленности Др. Руси явилось то многообразие, во всех отношениях, в культурных, экономических, нацио- нальных, которое мы и имеем до сих пор. Даже тому языку, на котором пишу, великому и могучему русскому языку, мы все обязаны именно наличию того сплава культурно-эт- нологического, который не возможен был бы без наличия разнообразных элементов. Всего наилучшего. С наступающими праздниками. Дм. Глебыч.
Причины февральской революции: -Не правительства управлять страной старыми методами. -Рост произвола чиновников и коррупции. -Частая смена министров. -Ухудшение положения народа. -Незавершённость политических и экономических реформ. Поражение в первой мировой войне.
Цель: Свергнуть монархию и установить демократию.
Движущие силы: "Красные и белые".
Лозунги: "Вся власть Советам!", "Долой министров-капиталистов!", "Долой войну!".
Ход: Революция началась волнениями в Петрограде. 23 февраля работницы и домохозяйки вышли на улицы с протестами. Их поддержали рабочие. 24 февраля 1917г. в столице было 200 тысяч протестующих, а 26 числа на их сторону встали и 70 тысяч военных. Началось стихийное вооружённое восстание. 27 февраля были арестованны царские министры. В ночь со 2 на 3 марта Николай II отрёкся от престола. Самодержавие пало.
Итог: - Самодержавие свергнуто. - В России образовалось двоевластие.
Доля жінки в повоєнний період змінилась кардинально. Жінка та чоловік, як відомо, ділили дві сфери - публічну та приватну. Тобто, жінка займалася хатньою роботою та вихованням дітей. Матеріальної винагороди вона не отримувала за свою працю. Чоловік ж, відповідав за отримання грошових надходжень. Фактично, жінка не тільки не мала досвіду в тому, як заробляти кошти, але й, як їх використовувати (витрати на побутові речі не враховуються) . З початком війни та її продовженням, на жінку ліг тягар виконання, як мінімум двох ролей - своєї та чоловічої. Тепер, вона мала піклуватися про приватну та публічні сфери. Ба більше, вона мала й стати захисницею свого життя, та життя своєї родини. Є відомі випадки, коли жінки рили окопи, де рятували своїх дітей. Цікавим фактом є зміна навіть у фізіології жінки, який нам наводять історики із Ленінградської блокади. Жінки, які тепер були зайняті 24 години 7 днів на тиждень, у постійному стресі, втрачали можливість дітонародження - їх менструальний цикл не тільки затримувався - в деяких випадках, він просто припинявся. Жінка брала в руки, тепер, не тільки прилади для куховарки чи домашнього господарства, але й рушниці.
Проте, варто відзначити, що саме у повоєнний період, жінки розвінчали стереотип про те, що вони не здатні до "чоловічих професій", освіти та інших громадянських прав. Жінки ставали інженерами, пілотами, лікарями (а не тільки медсестрами). Саме повоєнний період підштовхнув жінок до початку феміністичних рухів у всіх сферах життя, який, в результаті, надав їм права голосу (вибори), отримання освіти (змішаний тип навчання).
Объяснение: