Київська митрополія або Українська Православна Церква (1458—1596) — православна церковна митрополія з центром у місті Київ, яка містила в собі ряд православних єпархій під управлінням митрополита Київського і Галицького в юрисдикції Константинопольського патріарха, що утворилась у 1486 році, коли Москва самовільно обрала митрополитом на Київську кафедру Іону і тим самим відокремилася Московська єпархія від Київської Митрополії.
Таким чином, Київська митрополія яка включала в себе Галицькі єпархії і Московські єпархії опинилася розділена на дві частини: московську частину під управлінням самовільно висвяченого московським духовенством митрополита Іони і польсько-литовську частину Київської митрополії під управлінням Григорія ІІ Болгариновича. До складу Київської митрополії увійшли єпархії на території Великого Князівства Литовського (Чернігівська, Полоцька, Смоленська, Турівська, Луцька, Володимир-Волинська) та Польського королівства (Галицька, Перемишльська, Холмська). Спочатку резиденцією західноруського митрополита був Новогрудок, потім Київ і Вільно, але кафедральним містом залишився Київ.
Розділення Київської митрополії стало наслідком того, що Римська курія намагалася домогтися визнання Ферраро-Флорентійської унії православним населенням Східної Європи. З цією метою в жовтні 1458 р Константинопольський уніатський патріарх Григорій III Мамма поставив на Київську кафедру митр. Григорія (1458-1473), якого незабаром папа Пій II направив до польського короля Казимира IV Ягеллончика з проханням сприяти передачі Григорію Київської кафедри з рук митрополита Іони, Котрий перебував на Московщині. У Москві Григорія не визнали і відреклися від нього, але ряд православних єпископів в Польщі і Литві йому підкорилися. Тому митрополія відтак стала поділена на дві (унійну і православну) частково після Флорентійської і більше після Берестейської унії яка спричинила протистояння православних з уніатами у Києві.
У 1470 році митрополит Григорій ІІ під впливом православної пастви, яка не бажала перебувати під владою папи Римського, відійшов від ідей унії та повернувся в православ'я, а його митрополія увійшла в юрисдикцію православного Константинопольського патріарха.
Китай является родиной одной из самых древних цивилизаций мира, и возможно, единственной, где физический тип населения не менялся в течение 5 тысячелетий. Китай имеет историю, насчитывающую 5 000 лет художественного, философского и политического развития. Хотя региональные различия создают ощущение разнообразия, общность языка и религиозно-этических взглядов объединяют культуру Китая, в рамках которой были созданы такие значимые во всемирном масштабе явления, как конфуцианство и даосизм.
Объяснение:
если это не правильно то прости
